Я не знаю, як культурні люди можуть називати Миколу Гоголя запроданцем чи перевертнем. Це ж яка культура цих людей! Це ж який рівень інтелекту захмарний! Які глибокі знання про епоху, в якій жив Гоголь, і про тогочасних українців!

Мені тут пригадалося, що в часи соцреалізму один дуже добрий літературознавець змушений був написати, що за життя в Шевченка всі читачі були не такими, бо переважно були вони дворянами. Нині оборонці національної чистоти теж написали би, що ті читачі й читачки типу Рєпніної чи Костомарова всі нікудишні, бо перевертні й запроданці.

Читайте також: Чому Росія триматиметься за Гоголя до останнього

Дуже перспективний підхід! Таке враження, що в нас Гоголів – хоч греблю гати, а історію можна взяти й переписати. Особливо дико це чути від начебто інтелектуалів та ще й людей пера.

Немає в житті простих відповідей на питання. Немає геніїв, які б відповідали кондовим уявленням обивателя й уявленням спазматичних патріотів без найменшої плямки – як же ж приємно почувати себе великим на тлі "запроданця" Гоголя! Однак позбутися Гоголя не так просто, бо Гоголь – це також ми. Трагічний геній. Його може збагнути лише той, хто знає, що в житті, особливо в російському (совковому) контексті, бувають ситуації без вибору, коли ми вибираємо між ніщо й ніщо. У Гоголя вибір був таким: або писати російською (вибір виявився смертельним), або не писати взагалі (теж смерть).

Читайте також: Культурний наратив імперії: якою мовою говорить російська література

Одначе наступні покоління нашої вже свідомої інтелігенції з'явилися також завдяки Гоголеві, як антитеза його вибору, як наслідок його сміху, як наслідок його неймовірної літератури. Антитеза – це теж шлях.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram