Понад усе мені подобається гарна тактична гра Філарета (89). Людина, яка роками йшла патріаршого престолу, зрештою відмовляється від нього і віддає правління в руки молодого наступника (39).

Якби ми обрали Філарета, то за декілька років нам би довелось або обирати нового патріарха, або миритись з тим, що патріарху вже загалом не до церкви, а він бореться за життя.

Читайте також: Топ-8 подій в історії Київського православ'я

Також мені дуже сподобалось, як швидко церкви об'єднались і було проведено цей собор. Драбінко з МП таки втік :)

Мені це чомусь нагадало, як свого часу папою римським обрали поляка (1978) і тим самим почали початок розпаду Варшавського договору та СРСР. Так, маленькі дрібниці, які потім відіграють велику роль.

Тепер молодий патріарх повинен діяти не канонічно, забороняючи і перечитуючи середньовічні канони, а навпаки долучати до церкви не тільки релігійних догматиків та бабулєк, але і молодь і простий середній клас. Е-Піфаній з Е-Мейлом.

Читайте також: Как ковалась автокефалия для Украины и почему Россия сама виновата

І так. Експансія. Тепер треба поступово розширяти вплив УПЦ на російські прикордонні території. Власне, рано чи пізно ці церкви повинні підкорятись Києву. Як це і було раніше.

І так. Центр всесвітнього православ'я тепер (знову) в Києві.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram