Святійший – надвидатна особа. Хтось з вчених істориків якось сказав – якщо всю церковну історію України розмістити на одній сторінці, то один абзац буде присвячений Філарету.

Останній його вчинок настільки красномовний, що говорить про нього більше, ніж ми б могли зобразити його у словах та речення. Патріарх Філарет зняв свою кандидатуру з обрання на посаду Предстоятеля об'єднаної Православної Церкви України.

Цим вчинком він безжально розбив останні брехні релігійних пройдисвітів про себе: про жагу до влади та авторитаризм. Ось вам жага, ось авторитаризм! Я йду, а ви керуйте!

Читайте також: Чотири стратегічні виміри томосу про автокефалію Православної церкви України

Цей його крок наскільки болючий для мене особисто, настільки ж милий та лагідний, як і сам патріарх.

Усе його життя говорить про нього. Він мав владу, вплив, почесті, але заради цього дня він змінив все на прокльони, плювання, побиття, наклепи, глум та анафему. Він встояв. Встояв сам і допоміг іншим своїм однодумцям, і разом з ними збудував потужну церкву боголюбного українського народу. Лише Господь знає через що йому довелось пройти.

В Україні та й за її межами всім відомо, що саме твердість патріарха Філарета, наполеглива жертовна праця та віддана віра в Бога привела нас до визнання. Всім відомо, що це було сенсом його важкого життя.

Читайте також: Без "доісторичної" церкви не матимемо сучасної держави – журналіст

Він довів свою важку та невдячну справу до завершення... Томос лежить написаний, Собор проведено, Предстоятеля обрано і тепер, ніби кажучи: "Діти, я все зробив. Я розбудував невизнану церкву, нарешті нас визнали, а ви працюйте і далі розбудовуйте Христовий виноградник і не зупиняйтесь!", йде на заслужений відпочинок...

Ваша Святосте! Ви завжди залишитесь для нас Патріархом, тобто нашим батьком. Ви навіть не уявляєте, наскільки ви стали рідним для нас. Ваш глибокий розум та пастирські настанови назавжди з нами!

Ми і далі Вас любимо і шануємо...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram