Зло в нашу епоху перестає бути банальним. "Банальність зла", точна інтуїція Ганни Арендт щодо нацизму, відходить у минуле: не тому, що зло небанальне, а тому що воно може бути яким завгодно: інколи банальним, інколи небанальним.

Читайте також: Нотатки зі споду шахової дошки

Сьогодні зло приваблює багатьох, бо для багатьох на заході банальним (і нудним) стало добро. На заході путінофіли дуже часто – це естети-трансгресори, які шукають чогось "небанального", "альтернативи", "виходу за звичні рамки". Це їхня грандіозна помилка, але це й помилка великої Ганни Арендт: не можна характеризувати етичне поняття естетичним епітетом. Бо банальне/небанальне – це питання естетики.

Читайте також: Таксист Путін: чому він не хоче, аби ми пристібалися

Зло може бути естетично привабливим, а може бути нудним і вбогим; так само й добро може бути яскравим і креативним, а може бути простим і наївним. Не банальність-небанальність робить їх злом чи добром – а щось абсолютно інше.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram