2018-й був насиченим на події по всьому гібридному фронту. На жаль, запам'ятається він поширенням зони бойових дій та підготовкою росіян до масштабного вторгнення.

Найгірше, звісно, те, що ми несли непоправних втрат всі 12 місяців. За цей час тільки офіційно загинули 134 українських захисників. Треба віддати належне нашим дипломатам та командованню ЗСУ, оскільки якби не їх вправні дії, загиблих було б набагато більше.

Серед досягнень у першу половину 2018-го можна однозначно виокремити припинення АТО. Сам формат антитерористичної операції був застарілим для вирішення багатьох питань на фронті. Зокрема, це стосувалося ланки керівництва операції – командирів підрозділів – виконувачі наказу. Завдяки переходу до операції Об'єднаних сил держава отримала серйозне посилення у вигляді видалення зайвих бюрократичних перепонів для ефективної протидії ворогові.

Читайте також: Як клерки у лампасах зривають переозброєння ЗСУ

З квітня бойовими діями на Донбасі почали керувати військові. Отримавши повноваження, штабісти з ЗСУ значно зменшили масштаб проблеми спільних дій бійців різних відомств, почали більш швидко приймати адекватні рішення на відповідь терористам, та взагалі зосередилися на утриманні позицій на випадок спроб наступу.

Крім того, військові звільнили кілька населених пунктів та просунулися по "сірій зоні", хоча це скоріш психологічна перемога, аніж реальна, але з тактичної точки зору ці досягнення трошки поліпшили ситуацію на лінії зіткнення.

Найгірша подія року на війні, це, безумовно, фактична втрата Азовського моря. Спочатку росіяни захопили його без жодного пострілу, просто перекривши Керченську протоку арками мосту, та почавши шмонати всі кораблі, які йдуть до наших портів. Зробити щось чи протидіяти гібридним піратам у ВМСУ та ДПСУ були не в змозі суто через відсутність достатньої кількості сил.

Читайте також: Нова стратегія миру та безпеки: зміцнення української армії – Андрій Сенченко

Звісно, через безкарність за свої дії Путін здійснив більш жорсткий наступ у морі досить швидко. При переході катерів "Бердянськ" та "Нікополь" із буксиром "Яни Капу" окупанти захопили і суда, і членів екіпажу. У атаку кремлівські загарбники пішли після досягнення остаточної готовності повноцінно вдертися до України, то ж те, що наші моряки не чинили опір, врятувало державу. Стримати плани Москви щодо захоплення ще більшої частки країни вдалося й завдяки швидко прийнятим мірам – введенню першого в історії воєнного стану, а також роботі дипломатичного корпусу МЗС.

Крім того, у 2018-му Україна котрий рік серйозно посилила ЗСУ. По-перше, отримала довгоочікувані "Джавеліни", по-друге, "Укроборонпром" спромігся зробити величезний крок уперед, почавши виробляти круті безпілотники, РСЗВ, крилаті ракети та ще безліч дуже потрібних для наших захисників речей.

Так чи інакше, Путін поки що із використанням усієї своєї армії покидьків не напав. А ЗСУ міцніють із кожним днем.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram