І про вчителів. 

Можна впроваджувати НУШ, можна рапортувати про виконані плани, вручати на урочистостях відзнаки, можна навіть отримати нагороду з нагоди розбудови міста, але поважати працю вчителя можна ніколи не навчитися.

Неповага. Ось ключове слово, знаменник того, що з нами роблять. Нас прокатали, шановне товариство. Вкотре. Вчергове. Бо наша зарплатня, про підвищення якої так справно і гучно рапортують, не виплачена ще повністю за жовтень. А ще був листопад і грудень. Також незакриті і без надії на отримання суми. Наші з вами не такі вже й великі гроші. 

Заначки підчистили, брали з кредитки на продукти, щоб потім повертати з надлишком, зичили-перепозичали – викручувалися, хто як міг. І нічого. Нагнули вкотре.

Читайте також: Гриневич: Що на нас чекає 2019 року в освіті

То чому мовчимо? Або деградували, зневірилися, збайдужіли, поставивши на всьому хрест, заповідаючи дітям єдине – не йти в освіту. А, може, так боїмося стати офірним козлом для очільників, тим, на кому все скришиться, тим, чию роботу будуть перевіряти під мікроскопом заради помсти, не більше? Або просто жили пісними обіцянками, що гроші от-от будуть? 

Пам'ятаю, як ми виборювали виплату за 57 статтею. Тоді такого не було. Тоді всі розуміли, що права не дають, їх відстоюють. То що з нами, люди, трапилося тепер? 

В одній зі шкіл з відчаю написали оголошення про страйк, але директор його швидесенько прибрав. Чому? Невже він не повинен дбати про своїх людей? Чи ті "свої" в нього інші? Чи ми так переінакшилися, перелицювалися і помовкли-подуріли? 

Кажуть, десь люди заяви в прокуратуру понаписували. Тиша навкруги. Можливість ховатися за офіційними відмовочками. 

А скажіть-но, може комусь дали на ламаній українській хоч якусь більш-менш достовірну офіційну інфу стосовно виплат?

Було б цікаво. Бо якщо ми мовчатимемо, нас так і залишать ні з чим. 

Читайте також: Сертифікація вчителів – величезний шанс заявити про себе на всю країну та знайти кращу роботу

Мене не цікавить Синютка, засідання Кабміну і все решта. Мене цікавить, чому так склалося? Чи злетіли з посади люди, які за це відповідають? Чи зробили хоч видимість кроків назустріч в мерії? А в інших містечках зробили реальні кроки. І їх можна зробити скрізь, де розуміють, що влада – то не тільки прийти на лінійку в костюмчику, влада – то відповідальність. Їх можна зробити, а не квилити жалісливо, мовляв, вороги не дають крила розправити. 

Народ, я вас не впізнаю. Я себе не впізнаю. Що робиться з нами? 

І нехай мені хтось пікне в коментах про те, як то тим вчителям сі живе файно. Забаню навіки, скажу в очі, аргументую і доведу, що моя робота – одна з найвідповідальніших у світі, важка, стресова, а я виконую її безоплатно тривалий час, тому аж ніяк не заслуговую на зневагу. Як і всі ми.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram