Щойно державна служба статистики оприлюднила інформацію, що інфляція за 2018 рік склала 9,8%. І це значно більше ніж ціль та прогноз НБУ на початку 2018 року.

В квітні 2018 року НБУ оприлюднив інфляційний звіт, в якому вказали ціль по інфляції в 2018 році 6% ±2 в.п., я тоді у себе на сторінці написав, що «НБУ може мріяти про інфляцію в 6% тільки у своїх прогнозах і НБУ прийдеться знову писати, що їм щось завадило виконати їх цілі по інфляції». Як бачимо мій прогноз справдився.

На 2019 рік НБУ знов прогнозує суттєве зниження інфляції, в останньому інфляційному звіті вказано: «Надалі зниження інфляції забезпечуватимуть збереження жорсткої монетарної політики, збільшення пропозиції продуктів харчування та нижчі темпи зростання цін на імпортовані товари. У результаті інфляція повернеться до цільового діапазону в середині наступного року і становитиме 5.8% на кінець 2019 року. У 2020 році інфляція уповільниться до 5.0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5.0% ± 1 в.п.).». 

Читайте також: Дивно, що інфляція так сильно турбує громадян – економіст

Тому я просто повторю свій минулий пост з оновленими даними.

Чому НБУ може мріяти про інфляцію в 6% річних тільки у своїх прогнозах?

Якщо проаналізувати зміну цін на споживчий кошик та зміну курсу гривні до долара, то можна побачити, що:

– з грудня 2001 року вартість споживчого кошика виросла у 6,84 рази, а курс долара виріс у 5,25 рази.

– внаслідок девальваційної лавини запущеної у 2014 році тенденція кардинально змінилася і з грудня 2013 року вартість споживчого кошика виросла у 2,50 рази, а курс долара виріс у 3,35 рази.

Внаслідок такої девальвації, доходи населення були знецінені й українці стали найбіднішими в Європі, а вартість життя в Україні стала одна із найдешевших у світі.

Чому ж НБУ може мріяти про інфляцію в 6% річних тільки у своїх прогнозах?

1. З 2014 року між збільшенням курсу долара та інфляцією є дуже висока залежність, здорожчання долара на 10% призводить до збільшення у майбутньому вартості споживчого кошика на 5,8%. 

Читайте також: Експерт: Український бізнес вже практично вичерпав резерви для подальшого зростання зарплат

Чому така залежність? Тому що Україна:

– досить суттєво залежить від критичного імпорту (нафта, газ);

– тепер вартість електроенергії враховує вартість вугілля в Європі через формулу Роттердам+;

– велика доля імпортної продукції на споживчому ринку України;

– безвіз призвів до суттєвої інтеграції ринку праці України до польського ринку.

2. Люди хочуть повернути свої зарплати в доларовому еквіваленті, які були до 2014 року, а зарплати людей враховуються в цінах на товари та послуги.

А тепер подивимося на середньорічний курс гривні до долара закладений у Бюджетній резолюції на 2019-2021 рік:

2019 рік – 30,5 грн за дол

2020 рік – 31,4 грн за дол

2021 рік – 31,8 грн за дол.

Тому ніяке підвищення ставки рефінансування не допоможе НБУ досягти інфляції в розмірі 6% за такої економічної політики і НБУ прийдеться знову писати, що їм щось завадило виконати їх цілі по інфляції.

І ніяке таргетування інфляції не допоможе НБУ.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram