Починаючи з 1995 року у країнах ОЕСР співвідношення податків до ВВП – співвідношення сукупних податкових надходжень до ВВП (tax-to-GDP) – постійно збільшується. За даними щорічного звіту ОЕСР “Статистика доходів: 1995-2017” аналогічна динаміка зберігалася і у 2017-2018 роках.

Середній рівень співвідношення податків до ВВП в країнах ОЕСР становив 34,2% у 2017 році порівняно з 34,0% у 2016 році та 33,7% у 2015 році. Так, у країнах ОЕСР співвідношення податків до ВВП у 2017 році коливалося від 16,2% у Мексиці до 46,2% у Франції. Загалом, у період з 1965 по 2017 рік середній показник у країнах ОЕСР збільшився з 24,9% до 34,2%.

В Україні співвідношення податків до ВВП по результатах 2017 року становило 23%. Чимало експертів називають цей показник зависоким. Проте, у сусідніх державах він набагато вище. Приміром, у Польщі він складає 33,9%, Словаччині – 33,6%. І у Естонії, до якої апелюють прихильники податку на виведений капітал, цей показник вищий за Україну – 33%.

Левова частка податкових надходжень в країнах ОЕСР припадає на ЄСВ (26%), на другому місці податок на доходи фізичних осіб (23,5%) – ці дві категорії становили майже половину податкових надходжень в країнах ОЕСР в середньому. При цьому, податок на додану вартість становить 20%, інші податки на споживання та податки на прибуток підприємств становили меншу частку податкових надходжень (відповідно 12,5% та 9%).

Читайте також: Ні чинна влада, ні очікувана наступна не готові до радикальних економічних реформ – експерт

Чому зростає співвідношення податків до ВВП? Як змінюється структура податкових надходжень? Та які тренди притаманні податковій політиці минулого року?

На всі ці питання можна знайти відповідь у щорічній публікації ОЕСР “Тенденції у царині податків на споживання”. Податки на споживання становлять приблизно третину загальних податків, зібраних у країнах ОЕСР. Вони мають дві форми: податки на загальне споживання (податок на додану вартість та податок на роздріб) і податки на конкретні товари та послуги (головним чином, акцизи).

З середини 1980-х ПДВ став основним податком на споживання як з точки зору доходів, так і географічного покриття. ПДВ призначений для оподаткування кінцевого споживання, що є в цілому нейтральним до виробничого процесу та міжнародної торгівлі.

І хоча частка всіх податків на споживання у відсотках від загальних податкових надходжень залишається відносно стабільною з 1975 року, склад податків на споживання кардинально змінився. Нині податки на споживання складають 20,8% загальних податкових надходжень у порівнянні з 13,4% у 1975 році. ПДВ став найбільшим джерелом податків на загальне споживання, що складає в середньому 20,2% загальних податкових надходжень в країнах ОЕСР.

Основні тенденції за даними ОЕСР: 

- Доходи від ПДВ знаходяться на високому рівні в країнах ОЕСР і становлять у середньому 20,2% загальних податкових надходжень (окрім США, які не мають системи ПДВ).

- Стандартна ставка ПДВ в ОЕСР досягла рекордного рівня - 19,3%. Десять країн ОЕСР мають стандартну ставку ПДВ вище 22% (в 2008 році всього чотири країни ОЕСР мали вищу ставку). Середня ставка ПДВ у 23 країнах ОЕСР, які є членами Європейського Союзу, значно перевищує середній показник ОЕСР і становить 21,8%.

Читайте також: Як Україна втрачає економіку

- Країни дедалі більше впроваджують або розглядають заходи по розширенню бази для збільшення додаткових надходжень від ПДВ, зокрема, шляхом збільшення знижених ставок ПДВ та / або скорочення їх обсягу.

- Більшість країн ОЕСР запровадили або оголосили заходи щодо ефективного стягнення ПДВ з постійно зростаючого обсягу онлайн продажів. В першу чергу, за рахунок проведення реформ із забезпечення ефективного стягнення ПДВ при ввезенні товарів низької вартості з онлайн продажів, відповідно до Міжнародних рекомендацій з ПДВ / Кроку 1 Плану дій BEPS.

- Багато країн розглядають або вже оголосили та / або впровадили реформи для залучення ринків онлайн та інших цифрових платформ у зборі ПДВ на електронну комерцію.

- Впровадження заходів та інструментів для посилення дотримання законодавства та зменшення вразливості режимів ПДВ до шахрайства.

- Акцизи все частіше використовуються для впливу на поведінку споживачів. Наприклад, загальне податкове навантаження на сигарети в даний час перевищує 50% споживчих цін майже у всіх країнах ОЕСР і досягло 80% або більше в 8 країнах ОЕСР.

Отже, зростання співвідношення податків до ВВП за останні роки відбулося за рахунок підвищення номінальних податкових надходжень, ніж збільшення номінального ВВП.

На високому рівні в країнах ОЕСР залишається оподаткування доходів громадян (ЄСВ та податок на доходи фізичних осіб). Реформи податкової політики більше стосуються податків на споживання (ПДВ та акцизи): збільшення бази оподаткування за рахунок перегляду податкових преференцій, введення нових правил оподаткування електронної комерції, збільшення податкових ставок, посилення контролю за адмініструванням податків на споживання, ефективне міжнародне співробітництво.

Читайте також: Україна лише відкладає дефолт у часі, але не скасовує його

При цьому зберігається загальна тенденція зменшення оподаткування податком на прибуток, посилення контролю за трансфертним ціноутворенням та боротьба з офшорами.

Як відомо, зміни у співвідношенні податків до ВВП обумовлені зміною номінальних податкових надходжень та номінального ВВП. Отже, якщо податкові надходження зростуть більше, ніж ВВП (або знизяться менше, ніж ВВП), співвідношення податків до ВВП зросте. І навпаки, якщо податкові надходження зростуть менше, ніж ВВП, або знизяться, співвідношення податків до ВВП зменшиться.

Тож, якщо ми хочемо знизити співвідношення податків до ВВП в Україні, маємо подбати про суттєве збільшення ВВП. Якщо ВВП зростає – зростає матеріальний добробут населення, збільшуються зарплати і податкові надходження до бюджету.

На моє переконання, збільшенню ВВП буде сприяти суттєве зменшення частки тіньової економіки. Перш за все, за рахунок збільшення контролю за електронною комерцією, стимулювання безготівкових розрахунків (cashless) та посилення контролю за готівковими розрахунками, підвищення прозорості адміністрування податків та зборів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram