За останні п'ять років вартість газу зросла в 11 разів, вартість житлово-комунальних послуг в середньому в дев'ять разів, гривня знецінилась більш ніж в три рази, а економіка (валовий внутрішній продукт – ВВП) впала вдвічі. За той самий період три поспіль уряди України хизувалися тим, що "отримали кредит від МВФ" і "проводили реформи". Гірше того, саме так звані "вимоги" Міжнародного валютного фонду (далі – МФВ) найчастіше вказуються урядовцями як головна причина зростання цін та тарифів. Немов би "кредитори вимагають, а ми мусимо виконувати".

Співпрацю з МВФ називають "показником довіри" до вітчизняного урядування та "підтримкою українських реформ" з боку міжнародного співтовариства. Називають як українські чиновники так і співробітники МФВ.  

Так, під час проведення чергового міжнародного фінансового форуму у швейцарському Давосі, директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард заявила про необхідність прискорення реформ в Україні для досягнення стійкого зростання економіки. За підсумками неофіційної зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Давосі вона заявила: "У мене була гарна і конструктивна зустріч з Президентом Порошенком та його командою, під час якої ми обговорили останні економічні події та перспективи для України, а також реалізацію заходів в рамках угоди "стенд-бай", затвердженої 18 грудня  2018 року. Я в черговий раз повторюю, що МВФ готовий продовжувати підтримувати Україну, разом з іншими міжнародними партнерами, у її реформаторських зусиллях під керівництвом Президента Порошенка. Я також наголошую на необхідності України прискорити реформи та здійснити перехід до більш сильного зростання, яке необхідне для стабільного поліпшення рівня життя людей".

І ось все було б добре в цих словах, якби... так звані реформи мале хоч найвіддаленіше відношення до зростання економіки і збільшення добробуту населення. Проте, нічого спільного з цим "реформи" не мають. Воно й не дивне, бо економічні реформи завжди популярні та дуже швидко дають позитивні результати. Зниження податків, спрощення системи їх адміністрування, зниження вартості грошей і, як наслідок, зменшення кредитних ставок та зростання рівня кредитування реального сектору, функціональна люстрація в державному апараті, що передбачає суттєве скорочення можливостей чиновників щодо ухвалення самостійних рішень через багатозначність законів та підзаконних актів, протекціоністська політика щодо вітчизняного виробника тощо. А ось те, що робить влада під виглядом реформ, то шкідливе та непопулярне і... саме тому підтримується міжнародними інститутами. Бо внаслідок реформ країна стає більш заможної, її компанії виробляють все більш дешеві та технологічні товари, які  починають  конкурувати із продукцією відомих корпорацій з інших країн. А гроші мають національність... і конкурентів собі створювати нікому не цікаво. За допомогою кредитних ресурсів можна відновити чи/та розвинути економіку. А Україна із розвинутою економікою потрібна лише самим українцям. Всі інші в цьому не зацікавлені із МВФ включно. Тому... жодних кредитів від МВФ український уряд ніколи не отримував і не отримає. Попри всю "співпрацю".

Читайте також: Субсидії призвели до деградації українського народу – експерт

Кредит це чітко визначений фінансовий інструмент, що має певні ознаки, за відсутності яких він не може називатися кредитом:

1) цільовість – кожен кредит видається не "на щось взагалі" чи "до получкі", а на заздалегідь визначені цілі, узгоджені між кредитором та позичальником. Не існує такої цілі як "поповнення резервів", не існує! Кожен долар кредиту повинен мати планову норму прибутку від його використання в межах зазначеної мети. резерви не генерують прибутків, самі по собі резерви, що не використовуються,  це пасив, тобто – генератор збитків!

2) строковість – в кредиту є чітко зазначені терміни погашення та сплати відсотків, а також... отримання, про що регулярно "забувають", коли мова йде про транші (випадок, коли не все тіло кредиту позичальник отримає одномоментно) 

3) платність – за використання кредиту позичальник сплачує кошти кредиторові, найчастіше у вигляді відсотків від суми запозиченого

4) забезпеченість – кредит видається під заставу (забезпечення)

5) поверненість – позичальник повинен мати змогу (фінансову) повернути кредит вчасно.

Відповідно, якщо прискіпливо подивитись на "кредит МВФ", то виявиться що: цільовість в нього відсутня, так само як і забезпеченість. Щодо строковості, то терміни отримання та повернення ресурсів... варіюються, бо про них... домовляються! Тобто, те, що уряд "отримує" від МВФ - точно не кредит.

Тоді, виникає питання, а що ж отримує уряд від МВФ і як же тоді називати відносини між урядами та МВФ? На мою думку, найточніше визначення це СВОП. Що це таке? Звернемось до енциклопедій та підручників, щоб не вигадувати власний велосипед.

СВОП є угодою про обмін активів, процентних виплат, процентних ставок або інших характеристик, вказаних в угоді, з метою оптимізації структури капіталу компанії і отримання додаткового доходу. Угода між двома учасниками ринку про обмін у майбутньому платежами відповідно до умов угоди. Фактично СВОП полягає в зміні грошового потоку з одними характеристиками на грошовий потік з іншими характеристиками.

Читайте також: "Цель программы МВФ – закрепить за Украиной статус колонии без перспектив роста", – экономист. ИНФОГРАФИКА

При цьому учасники угоди СВОПу не вступають у кредитні відносини між собою, і реального руху коштів за кредитом не відбувається. Саме через це ризики фактично відсутні, бо втрати можливі лише через несплату відсотків.

Ось такі цікавинки виявляються, коли починаєш уважно придивлятися до нібито звичайних та поширених усталених виразів як то "кредит МВФ"...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Юрій ГАВРИЛЕЧКО для UAINFO