Судячи з всього, Томос-тур Президента Порошенка містами України не дав очікуваного електорального результату.

Кількість прихильників не зросла експоненціально, і пан Порошенко не став лідером передвиборчих перегонів.
Придворні політтехнологи помилились, і ірраціональний посил "Армія. Мова. Віра" не зачепив свідомість та підсвідомість значної, критичної, кількості виборців. Бо, їх, сьогодні, в першу чергу, турбують інші, більш раціональні речі, – рівень життя пересічного українця, який залежить від ступеню розвитку економіки країни, фізична та соціальна захищеність, та повний злам корупціонно-олігархичної системи у державі. 

Тому, на вчорашньому форумі, який висунув Порошенка кандидатом у Президенти України, йому (Порошенку) довелось раптово та стрімко змінювати всю передвиборчу ідеологію, – замість аморфних слоганів, які не спрацювали, запропонувати своїм потенційним прихильникам більш раціональні меседжі, пов’язані з економічним розвитком держави, та зростанням соціальних стандартів у суспільстві.

Читайте також: З рейтингом близько 10% президент відгородився від 90% виборців – дипломат

"Відповідальна економічна стратегія диктує нам необхідність чітко визначити пріоритети і зробити акцент на тих секторах економіки, де ми можемо вийти на лідерські позиції. Вони стануть точками прориву, які підштовхнуть нас вперед. Вони принесуть кошти для того, щоб забезпечити відчутне підвищення рівня життя людей".

Зі слів Порошенка, до таких пріоритетів відносяться агропромисловий комплекс, IT-сфера, машинобудування, інфраструктура і логістика, а також туризм.

Чудово, це дійсно те, що треба зараз Україні. Про що, до речі, я постійно наголошую вже 5-ть років (трохи додав собі балів ))).

Але, в мене два (поки що) питання, – чому про соціально-економічний розвиток в країні мова серйозно зайшла тільки за два місці до виборів? Не до того було? Вертикаль влади та потоків треба було вибудувати?

Читайте також: Не виконавши попередню президентську програму, цього разу Порошенко вирішив йти на вибори без неї – думка

І друге питання, – а куди серед запропонованих пріоритетних галузей економіки подівся оборонно-промисловий комплекс? Який, в умовах існуючої та потенційної воєнної загрози, повинен дуже активно розвиватись. І який повинен стати джерелом мультиплікативного розвитку суміжних галузей економіки. 

Чому про цей сектор не згадано? Тому, що знаходячись у зоні інтересів та відповідальності діючого Президента він став синонімом тотальної корупції? 

Але ж, це не привід не розвивати оборонку. Можливо, це привід змінити Президента?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram