А чого всі так розпереживалися, що велика кількість кандидатів на виборах президента України накльовується, що розмір бюлетеню буде завеликим?

Поки що зареєстровано 26. Документи на реєстрацію зі старту виборчого процесу, тобто з 31 грудня, вже подала 51 особа. До дозволеної дати висунення кандидатів і подачі документів – 3 лютого – цей перелік збільшиться. У суботу в Центральній виборчій комісії очікують з документами самовисуванця – нині чинного президента Петра Порошенка.

Після 8 лютого вже дізнаємось, скільки залишиться "в грі". Хоча це ще буде не остаточно, бо зареєстровані кандидати зможуть офіційно відмовитися від балотування до 7 березня, а хтось – спробує оскаржити рішення ЦВК про відмову у реєстрації. 

Мене не лякає розмір простирадла з понад сорока прізвищами, бо то не найгірше, що може бути в країні. Навпаки, треба тішитися, що кожен з кандидатів внесе грошову заставу у розмірі 2,5 мільйона гривень. Бюджетні гроші не гріх порахувати, бо якщо навіть буде мінімум 40 кандидатів, то 100 мільйонів – не так погано, чудовий податок на амбіції. Одному або двом заставу треба буде повернути – якщо хтось із кандидатів переможе в першому турі, що поки аж ніяк не вимальовується, то буде в бюджеті мінус 2 мільйони 500 тисяч, а якщо все ж нас чекає другий тур, то застави повернуть обом кандидатам. 

Читайте також: Четыре направления российского вмешательства в наши президентские выборы

І не питайте звідки в тих, хто зареєструвався, такі кошти. В декотрих декларації такі короткі – і грошей та майна майже нема – що розумієш: то сусіди і знайомі подавали на вибори. Багато бажаючих стати президентами побиваються, що довелося гроші збирати, кидаючи клич. 

Якщо порівнювати з попередніми президентськими кампаніями, то нинішня по кількості кандидатів дійсно може бути рекордною. Для прикладу, в 1999 році було зареєстровано 15 кандидатів в президенти України, але двоє зняли свої кандидатури. В 2004 році йшли на вибори 26 кандидатів, але пізніше двоє також знялись з перегонів. 2010-го було 18 кандидатів, а на позачергових виборах 2014 року – 23, (знову ж таки, мінус двоє дезертирів).

До речі, у всіх згаданих виборах брав участь лідер комуністів Петро Симоненко, але, на щастя, ніколи не перемагав – тому комунізм нам не світить. Цього року він теж спробує – але красиву картину щодо балотування йому може "сплюндрувати" Центральна виборча комісія. 

Симоненко свідомо наривається на скандал, бо міг іти за президентською булавою самовисуванцем (подейкують, що, після офіційної відмови ЦВК, так і зробіть), розуміючи правову колізію в цьому питанні, але – поки що – його висунула Комуністична партія, яка нібито, відповідно до закону про декомунізацію, мала б припинити діяльність. Зараз ідуть судові процеси з цього питання.

Крім червоного всея України, чекає на нас у бюлетені ще один рекордсмен по балотуванню в президенти – у всіх останніх виборчих кампаніях – 1999, 2004, 2010, 2019 (пропустив лише в 2014-му) – соціаліст Олександр Мороз. Судячи по його результатах, кількість ніяк не переходить в якість...

На даний час маємо вже 12 народних депутатів України, котрі зареєстровані кандидатами на посаду президента, а ще кілька – на підході. Ото розпочнеться наступна сесія парламенту 5 лютого – і навіть лячно буде кулуарами ходити – самі майбутні президенти. До речі, найбільш "урожайна" в цьому плані – фракція блоку Петра Порошенка. Бо має одразу трьох кандидатів – Сергія Капліна, Ольгу Богомолець, Аркадія Корнацького.

Також цієї кампанії порадувала "поколена" фракція "Опозиційний блок", яка подарувала нам аж двох з половиною кандидатів – повноцінних Юрія Бойка та Олександра Вілкула, а також – напівчлена – з цього проросійського гнізда раніше вилетів кандидат Євген Мураєв.

Читайте також: Гопко: Прийдешні вибори – тест на зрілість нашого суспільства

Окремо йдуть позафракційні – Віталій Купрій, Олександр Шевченко, Дмитро Добродомов, Сергій Тарута, та двоє лідерів фракцій – Юлія Тимошенко і Олег Ляшко. Планується приєднання до цієї компанії Юрія Дерев’янка та Надії Савченко.

Найцікавіша циганочка з виходом очікується щодо майже повного тезки лідера "Батьківщини" по прізвищу та ініціалах – Тимошенка Юрія Володимировича. Поки що про нього не чути, але навряд чи йому дали передумати і відмовитись від балотування. Бо що, рідна фракція "Народний фронт" задарма його зі своїх рядів виключала у січні? Кажуть, що навіть за нього заставу зацікавлені люди готові заплатити – з надією на те, що якась бабуся чи дідусь без окулярів на бюлетні не туди позначку поставить.

Ех, наївні політтехнологи... 

Як бачите, у Раді буде не сумно – передвиборчої агітації стільки наслухаємось, що надовго вистачить. Утім, кількість політичного лайна, що на нас чекає, не залежить від довжини виборчого бюлетеня. Тут розмір значення немає, вистачило б і двох гравців, аби влаштувати справжню інформаційну бійню. І найбільше бруду поллється на голови кандидатів і в наші вуха уже в кінці березня, коли важко щось буде спростовувати, та в квітні, коли кандидатів і залишиться, власне, усього двоє. Аби тільки наші майбутні лідери всіми тими помиями країну не затопили... 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram