Найцікавіші художні переклади та нон-фікшн літературу, яку варто купувати в лютому.

(Частина 2)

Дмитро Кулеба "Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот"

Тема інформаційної гігієни, особливо у передвиборчий сезон, є надзвичайно актуальною для українського суспільства. Дмитро Кулеба, дипломат і комунікатор, робить спробу допомогти читачеві знайти точку опори між правдою та фейками. Для цього автор пропонує скористатися п’ятьма перевіреними правилами: спиратися на реальність, критично мислити, керувати емоціями, відчувати спільноту, взаємодіяти з державою. Кожне з них більш детально описано у відповідних розділах книжки. Талановитий оповідач Кулеба пише про те, що пересічною людиною маніпулюють усі, хто вбачає в цьому якусь вигоду. Інформація стає зброєю, а головна боротьба відбувається не на фронтах, а в головах: "Війни вирують довкола та всередині нас.

Читайте також: Що читати: 10 книг лютого (Частина 1)

Кількість ліній фронту незліченна. Воюють у сім’ях, онлайн-спільнотах і в суспільствах… І за всім цим можна спостерігати, часто в режимі реального часу. Так створюються досконалі умови для управління людьми з усіх боків". Застерігаючи і навчаючи, як обійти пастки, вміло розставлені медійниками, маркетологами чи політтехнологами, Кулеба створює змістовну книжку з чіткими інструкціями про те, як не потрапити на гачок маніпуляцій, вміти фільтрувати інформацію та працювати з комунікаціями.

Юхан Норберг "Прогрес"

У світі не все так погано, як нам здається. У це важко повірити, зважаючи на інформаційний потік і його головні меседжі, але шведський політолог та економіст у книжці "Прогрес. Десять причин з нетерпінням чекати на майбутнє" пояснює, чому варто вірити у краще. У 1980-х, коли світогляд Норберга тільки формувався, він вірив у те, що кращі часи людства залишилися у минулому. Але роки досліджень і власних спостережень довели протилежне. Шлях людства до ідеального майбутнього розпочався, на думку автора, від епохи Просвітництва. За лібералізмом XVII століття настав технічний прогрес, а потім ‒ глобалізація. Протягом значного часу, але швидше, ніж будь-коли раніше, відбувалися різноманітні тріумфи людства, яким і присвячено книжку Норберга.

Доступність їжі, санітарія, збільшення тривалості життя, зменшення рівня бідності та насильства, технології на варті екології, свобода та рівність у суспільствах, можливості розвитку й здобуття знань ‒ ті беззаперечні плюси сьогодення, які "є результатом роботи працьовитих людей, учених, новаторів та підприємців із дивними новими ідеями, а також відважних людей, які боролися за свою свободу робити нові речі по-новому". Книжка Норберга по-скандинавські позитивна, переконлива і така, що мотивує нести факел прогресу далі.

Річард Мюллер "Фізика часу. Усе відбувається зараз"

"Щоб збагнути сенс поняття зараз, потрібне розуміння теорії відносності, ентропії, квантової фізики, антиматерії, перенесення в часі, явища квантової заплутаності, Великого вибуху й темної енергії. Тільки зараз ми маємо в руках такі знання із фізики, щоб зрозуміти сенс цього зараз", ‒ пише американський фізик Річард Мюллер, даючи зрозуміти, що читачеві до рук потрапила науково-популярна книжка з акцентом на першу частину терміна. Кожен з нас ледь не з дитинства знає, що час можна легко загубити, та чи можемо ми, не послуговуючись фразеологізмами, визначити, що таке та чи інша мить у його плині?

І тут знову на перший план виходить те зараз Мюллера ‒ "надзвичайно просте, але одночасно дивовижне і таємниче явище", момент, що відділяє минуле від майбутнього. Автор пояснить різницю між поглядами на час у філософії та фізиці. Згадає про концепцію зараз Альберта Ейнштейна. Запропонує звернутися до найславетнішого рівняння XX століття: E = mc². Розкаже про праці Еммі Нетер, яка відкрила зв’язок між часом та енергією. Висловить сумніви у свободі людської волі. Коротко кажучи, затягне у тенета науки тих, кому солодко від раціональних чисел і таких само висновків про світ, що нас оточує.

Боріс Джонсон "Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію"

Ексцентричний екс-мер Лондона, журналіст і борець за вихід Великобританії з Євросоюзу написав не менш оригінальну книжку про культову для англійців особистість. Сміливий у висловлюваннях і припущеннях, Джонсон зі щирою любов’ю ставиться до людини, що змінила хід історії. Черчилль для автора ‒ взірець політика, оратора, сміливця і великого гумориста. "Мені сумно й дивно бути свідком того, як сьогодні (через майже п’ятдесят років після його смерті) його образ ризикує бути цілком забутим", ‒ жаліється автор.

Читайте також: 5 затишних книг, які зігріють вас взимку

Щоб цього не сталося, Джонсон оживляє легенду за допомогою спогадів, анекдотів та історичних відомостей. Його Черчилль вийшов рішучим, незламним, мудрим, особливо на фоні персоналій-опонентів, до порівнянь з якими Джонсон часто вдається. Так, письменник аналізує особливості двох ораторів: Гітлера і Черчилля. Якщо перший переконував аудиторію, що він може все, то другий запевняв, що все підвладне аудиторії. Автор підтримує думку інших істориків про те, що "якби в 1940 році Британія припинила чинити опір, це створило би передумови для непоправної катастрофи в усій Європі. Тоді б Гітлер переміг напевне. Зокрема, значно раніше, ніж у червні 1941-го". Звісно, з цим можна сперечатися, але перед фанатичною відданістю Джонсона Черчиллю важко встояти.

Кріс Фріт "Формування розуму: як мозок створює наш духовний світ"

"10 мільярдів нервових клітин (нейронів) у нашому мозку безперервно висилають сигнали один одному. Їхня діяльність споживає енергію. Насправді мозок споживає приблизно 20% енергії нашого тіла, хоча становить тільки 2% від його маси", ‒ видатний англійський нейропсихолог і нейробіолог Кріс Фріт починає з азів вивчення роботи мозку, щоб вкотре здивувати читача масштабами того невідомого та могутнього, що міститься у людській черепній коробці. Як ми можемо знати, що справжнє? Як мозок творить світ? Як виникає емпатія? Чи може мозок функціонувати без тіла? Науковець дає відповіді на чимало запитань. Але стережіться ‒ багато з написаного лякатиме і заворожуватиме одночасно.

Фріт дає зрозуміти, як мало ми знаємо про себе. А хто ми взагалі такі? Що нас визначає як особистість? І що робити, коли навіть власному мозку довіряти не можна… Експерименти, дослідження, численні посилання на наукові праці ‒ "Формування розуму: як мозок створює наш духовний світ" не з тих книг, яку можна проковтнути за раз. Проте розповідь Фріта настільки цікава, написана з гумором і прихильністю до читача, що вам неодмінно захочеться хоч трохи у всьому цьому розібратися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram