Зимові свята – це не лише активний відпочинок, але й затишне читання в кріслі під пледом і з чашкою гарячого чаю. Відповідно, книжки цього огляду так само підігрівають "святкову" увагу, пропонуючи розповіді в різноманітних жанрах. Насолоджуйтеся!

"Росс Полдарк", Вінстон Ґрем

Головні події цієї саги розгортаються в кінці XVIII – першій чверті XIX століття, місце дії – англійське графство Корнуолл. Головний герой роману "Росс Полдарк", що відкриває цикл – молодий британський офіцер, який брав участь у війні за незалежність США, після смерті батька повертається в рідну домівку. За його відсутності рідні місця занепали, а наречена Елізабет, вважаючи Росса загиблим, заручилася з його кузеном Френсісом Полдарком.

Читайте також: Що почитати на зимові свята. ТОП-7 книг

Россу нічого не залишається, як будувати нове життя на руїнах колишнього. Захоплююча сага розгортається на рівнинах Корнуолла. Одного разу, будучи на ярмарку, наш герой випадково втрутився в бійку підлітків і виявив, що один з них – зовсім юна дівчина. Після цього його життя почало поступово змінюватися.

За мотивами романів про Полдарків у 1975-1976 роках Британською мовною корпорацією BBC був знятий відомий телесеріал. Нова екранізація англо-американського виробництва була розпочата в 2015 році. У головних ролях Ейдан Тернер ("Хоббіт", "Скрижалі долі", "Клініка") і Елеанор Томлінсон ("Пуаро", "Джек – підкорювач велетнів", "Аліса в країні Чудес").

"Різдвяний янгол", Ярослава Терлецька. Галина Петросаняк

Ця збірка зимових оповідок з Карпат переносить нас простісінько у Різдво, а якщо точніше, то машина часу, якими керують дві авторки, мчить туди, де точно було щастя. А саме – у дитинстві, розповідь про яке органічно вплітається у казкові сюжети, старовинні коляди, гуцульські оповідки. "Пан Чемерник і зоряна таємниця", "Козяче молоко мого дитинства", "Дивовижна риба" Терлецької та "Настуню, лети!" і "Антипко" Петросаняк – це цілий світ, сповнений щемких і духмяних спогадів про те, як було гарно, коли "дерева були великі", а рідне місто чи село здавалося справжньою оазою добра і любові.

"Коли не потрібно було йти до школи, сніданки вдома були справжнім святом. Вже зрання дідуньо тихенько співав і дзенькав горнятками та чайником. Ми вискакували з-під ковдри і мчали на кухню підсмажувати на пательні грінки з учорашнього хліба. Дідусь таке любив з кавою, а ми – з какао. Коли мама отримувала гроші, то приносила ще добрий сир", – розповідає перша авторка.

"Кожен з вареників означав котрусь сільську дівчину на виданні, – додає друга. – Один з вареників – звісно ж, найбільший і з найсмачнішою начинкою – мав представляти саму Їленку. Потім до хати впускали голодного кота й показували йому пранник з рядком пирогів. Котрого вареника кіт з'їдав першим – та дівчина і вийде цього року заміж найпершою".

"Дух сп'яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв", Арі Турунен

У цій книжці здійснено короткий екскурс в історію звичаїв уживання алкоголю й обмірковано значення сп'яніння за різних епох, описано пов'язані з ним правила і ритуали й проаналізовано, як сп'яніння відбито в європейській культурній традиції. Книжка – не заклик до тверезості або пияцтва, а лише своєрідна спроба нагадати, що, незважаючи на небезпеки, алкоголь посідає важливе місце в соціальному житті європейської людини.

Спиртні напої – мастило для європейських звичаїв. Алкоголь надихає літературу і мистецтво. Недаремно в багатьох релігіях і міфах він був божественним першоелементом. З алкоголем пов'язані важливі правила поведінки, звичаї і ритуали. Проголошення тостів, правила гостинності та щорічне спільне проведення свят – це культурна традиція, до якої серйозно ставляться в усьому світі. Коли винайшли алкоголь, його одурманливому впливові поклонялись як надприродній силі. Оскільки він сповняв людей радістю, його вважали священним напоєм богів. Утім, далі, як відомо, багато чого змінилося в культурі вживання.

"Тварин не змагає бажання зумисно задурманити собі голову, – нагадує автор. – Французький гурман і філософ їжі Антельм Брилья-Саварен написав у книжці "Фізіологія смаку", що вийшла друком 1826 року, що бажання вживати алкоголь спричинене тим, що суспільство має вроджену потребу шукати в напої сили, якою природа його обділила".

"Думай і дій як кіт", Стефан Ґарньє

Цю незвичайну книжку перекладено 25 мовами, і в самій лише Франції, на батьківщині автора, продано тиражем понад 120 000 примірників. У чому ж секрет успіху опису, аналізу та висновків зі щоденного пильнування за власним котом протягом 15 років? Насправді автор для того запрошує в потаємні глибини котячих думок та котячого сприйняття світу, щоб дати собі та читачеві змогу цінувати життя та насолоджуватися ним так само, як вони!

Цілком можливо, що заради цього, маючи технічну освіту, він змінив безліч професій: звукорежисера, теслі, страхового агента, піарника, бухгалтера, продавця конвалій, агента з нерухомості, бариста, блогера, співака, журналіста, письменника. Тож в ролі спостерігача за власним улюбленцем автор виділив 40 характерних котячих рис, які можуть бути корисними й у нашому повсякденному житті: на роботі, вдома, у колі друзів – кіт навчить вас опановувати стрес, оберігати власну незалежність, потайки впливати на все…

Читайте також: "Богемна рапсодія" та "Американці": найкращі фільми та серіали року за версією "Золотого глобуса". ВІДЕО

Тож уявіть, що вашим коучем з поліпшення життя – незалежним, спокійним, розсудливимм – є… кіт, і все нарешті стане на свої місця!

"Лицар-дракон. Вогонь!", Кайл М'юборн, Донован Бікслі

За сюжетом цієї дивовижної книжки, ціла родина драконів змушена ховатися у людські подобі, бо мова все ж таки про Середньовіччя, а закони тоді були знаєте які? Словом, через те, що Мерек та його батьки – дракони, жити їм на світі несолодко. Але хіба тільки їм? У цій історії, крім карколомних пригод, можна заодно дізнатися, як насправді велося людям тієї доби. Наприклад, як вони боялися бути спаленими згаданими драконами, хоч ті були істотами миролюбними, якщо, звісно, не чіпати їхнього золота.

Або як переслідували відьом, хоч би як хтось доводив, що він не чаклун, його все одно могли приректи на смерть. Чи як остерігалися варварів, які та само були непоганими хлопцями, якщо, звичайно, король чи герцог не наказували їх знищувати. Нарешті, чому люди за Середньовіччя так смерділи – і не тому, що не мали мила, а через те, що не милися, бо сморід, мовляв, відлякує драконів.

Отже, знову про цих загадкових істот. У пошуках спокійного життя драконяча родина оселяється в невеличкому селі. Але не все так просто, навіть якщо ти сховався у людському тілі, бо власне єство і натуру не зрадиш. Тож чи надовго нашим героям вдасться зберегти свою таємницю?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram