Вчора у Львові бачив молоду пару, яка живе одним днем і шукає пригод у старому місті. Він хотів їсти, а вона – зробити гарне спільне селфі.

Дівчина витягнула телефон, поклала руку кавалера собі на шию і почала крутити кутиками губ та очей. Її хлопець був, мов та стіна, стояв, терпляче чекав, коли вона «насититься». Та дівчині не подобалося, що її друга половинка не хоче брати активної участі у, певно, сорок третьому сьогоднішньому селфі, тому помахала перед ним кулаком. Хлопець криво усміхнувся і дівчина клацнула телефоном. Ура, емоції, краєвиди, алілуя, вподобайки будуть. Така от романтика наших днів.

Читайте також: Ярмарок марнот і марнославства на комерційній основі

Це спостереження змусило мене задуматися про феномен селфі – селфі всюди і завжди. Чому ми так любимо фотографувати своє обличчя при кожній нагоді? Це психологічна потреба, щоб засвідчити свою присутність? Чи це модний тренд, який буде популярний до того часу, поки не з’явиться новий? Напевно, істина десь посередині. З одного боку, ми любимо обличчя, вони (і всякі котики) завжди збирають багато «лайків», відповідно, наше самопочуття покращується, бо нас люблять, відчуття популярності додає ендорфінів.

З іншого боку, ми б не робили цього, якщо не було аудиторії, яка готова віддати свій «like» нам, тобто саме селфі має бути популярним і розкрученим, як модний аксесуар сучасної комунікації. Виходить, що це роздуми про курку і яйце. «Курки» (селфі) були ще сто років тому, бо навіть великі фотоапарати дозволяли таке робити, але от «яйця» (аудиторія, мода) з’явилася лише кілька років тому, завдяки соцмережам і смартфонам з фронтальною камерою.

Кажуть, що офіційно про слово «selfie» (сам, само) заговорили у 2002 році австралійці на інтернет-форумі ABC Online. Воно стало популярним завдяки MySpace – соцмережі, яка існувала до Facebook. Але у другій половині нульових років дітище Цукерберга витіснило всіх конкурентів. Учасники Facebook не ділилися селфі так часто, щоб відрізнятися від спільноти MySpace. Тобто був спад популярності «selfie».

Однак, Стів Джобс і його смартфони, Instagram та зростання швидкості Інтернету – знову повернули селфі у тренд, зробивши з них своєрідний і нескінченний хайп, спочатку молодих людей, а потім всіх людей, які вміють натискати кнопку «сфотографувати». Вже в листопаді 2013 слово «selfie» було обране «словом року» і офіційно потрапило до Оксфордського словника англійської мови, де записали, що воно має австралійське походження.

Читайте також: Справжні небезпеки "несправжнього" життя у фейсбуці

 Але вернімося до романтики. Самостійні австралійці, програмісти, інженери та психологічна потреба у вподобайках – породили новий світ, де романтичні стосунки майже неможливі без спільного селфі. Людський голод до популярності веде нас у гіперболізовану реальність, де значення фотографії перебільшене настільки, що селфі диктує нам свої правила. Звісно, що стосунки – це не лише спільні селфі, однак, як показує приклад, який я описав, селфі добряче і хворобливо лізуть у наші стосунки. Потрібно розуміти, де гра задля пристрасті, а де реальність, коли бурчить живіт.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram