Телефон знайшла. Гламурний в рожевому футлярі. Щоб знайти власницю, мусила читати всі записи і навіть дивитися відео, за які було соромно. Власницю знайшла по записнику, де було чітко згідно з графіком заплановано: пилорама з Васьою, пилорама з Валєрою і ще з два десятка імен та прізвищ.

Сьогоднішнє українське кіно почало нагадувати таку ж пилораму. Бюджетну. Ви багато читали в Інтернеті оголошень про кастинги для участі у зйомках? От і я теж щось не зустрічала. Зате нате вам своїх дружин і дочок, бо ми продюсери і режисери. А ще дітей друзів, а ще вищестояще керівництво...

І то дарма, що дочці Петлюри на той час було всього 14 років, можна відійти від історичної правди і зняти цілком дорослу дочку режисера фільму «Таємний щоденник Симона Петлюри», ну і міністра культури в ролі Володимира Винниченка, і то дарма, що інтелігентна кіноманська спільнота буде ржати, щоб у міністра не відклеїлися вуса, кіно ж патріотичне, а патріоти-некіномани все одно будуть захоплено рекомендувати бігти до кінотеатрів і купувати квитки. Щоб негайно підтримати грошима вітчизняне кіно, а заодно чиїхось дружин, дочок і міністрів...

Читайте також: "На таку тематику треба треба знімати, але не так". Фільм "Крути 1918" провалився?

І ось ще один фільм під грифом патріотичний — довгоочікувані «Крути 1918». Все ті ж... і міністр. У голодному Києві, де згідно з сюжетом навіть борошна не залишилося, грає бідного татуся, який ночами перев‘язує поношені речі заради шарфика сину, якого відправляє на війну. І дарма, що його добра вгодованість, красива середньоземноморська засмага та ошатний новенький одяг абсолютно не співпадають із задуманим образом.

Ну й справді, не вдягати ж міністра у щось зашмуляне із секонд-хенду. А тому цій історії не віриш. І красуні Софійці, яка грайливо грає кучериками та хлопає нафарбованими віями — теж.

Великий Федеріко Фелліні знімав свою дружину у своїх фільмах, але він знімав велику актрису! І великий Карло Понті творив заради своєї, але нею була Софі Лорен. І знімали вони іх не за кошти з Держбюджету краіни, яка воює...

53 мільйона гривень обійшлася Україні нудна сага про Петлюру. 26 мільйонів — історія про битву під Крутами. Історія, де замість того, щоб показати те, як жили, про що мріяли, якими були, що любили ці героїчні юні хлопчики, чомусь детально і з розмахом показали того, від чиєї руки вони загинули: більшовицького генерала Муравйова.

І оскільки Віталій Салій зіграв блискуче талановито, то юні крутівці зі своїм награно-пафосним героїзмом якось блідо та не виразно виглядають на фоні харизматичного актора, тому, мабуть, і афіша з ним, а не з хлопцями. Це коли: шила милому штани, а вийшла рукавиця.

Читайте також: "Добре, що крутянці цього не побачать". Що не так із фільмом "Крути 1918"

А ще добра половина фільму присвячена якомусь німецькому шпіону, який більше схожий на француза, і який ганяється за якимось синім конвертом, щоб передати його більшовикам, і ця детективна лінія така недолуга та бездарна, що просто втрачаєш інтерес до всього фільму, до того ж насправді Німеччина якраз підтримувала УНР. А ще там є дебільний на вигляд сотник, який очолює військо, і просто непевершено витріщає очі і несамовито кричить, що, очевидно, згідно задуму режисера свідчить про його патріотичну позицію.

А ще, боже ж ти мій, є сучасні скаути, які з таким же дешевим пафосом а-ля «піонєри, дєті народа» замріяно споглядають пам‘ятник героям Крут. Ну можна було за 26 мільйонів гривень хоча б почитати історичні дані, пошукати цікаві факти в біографіях тих, хто захищав незалежність України?

Єдине, що варте в цьому фільмі — це його закадрові титри із фотографіями красивих, живих, справжніх і юних героїв, які вірили в Україну, і заради якої загинули... Простіть нас, хлопчики. І ті, про яких ми не зняли гідне кіно, і ті, які вмирають в Охмадиті, і яких можна було б врятувати за ці мільйони народних коштів...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram