Минає п’ять років із початку першої російсько-української війни в двадцять першому сторіччі. Для багатьох у світі вона стала несподіваною. Несподівано й закінчиться. Не будемо гадати – коли саме.

Питання в іншому: чому ця війна триває вже п’ять років? Звісно, основна причина полягає в агресії Кремля. Але є ще й внутрішній фактор. Насамперед це слабкість влади, а ще – нездатність українців об’єднатися. Велику надію Росія покладає на колаборантів, які зсередини руйнують Україну.

Навряд чи Путіну вдасться привести до влади в Україні проросійського президента і проросійську Верховну Раду. І хоча в загальному проросійські настрої в українському суспільстві спадають, все ж вони залишаються вагомими, щоби ними можна було нехтувати.

Досить послухати кремлівських пропагандистів на політичних ток-шоу російських телеканалів, щоби зрозуміти, що агресивність Кремля зростатиме. І це вже не залежатиме від того, якого президента і Верховну Раду оберуть українці. Інша справа, наскільки Путіну вдасться втілити свої наміри в життя. А це вже залежить від якісного чи, навпаки, неякісного вибору українців.

Ми ще не скоро зрозуміємо, що стали свідками початку зіткнення цивілізацій. Цей процес триватиме довго в часі й просторі. Він не обмежується рамками Росія-Україна. Зміна влад у Росії та Україні не здатні його зупинити. Просто слід адекватно відповісти на об’єктивні виклики історії.

Читайте також: П'ять років тому Україна виграла свою першу битву, яка визначила дальший перебіг війни

Україна має реальний шанс не лише переформатувати Європу, але й стати одним із головних гравців на геополітичному просторі. Вступ до НАТО та ЄС – лише перший крок на довгому шляху випробувань.

Ми повинні бути готові до того, що в 2019, а особливо в 2020 році в Україні суттєво погіршиться ситуація. Але до критичного стану – втрати незалежності – все ж не дійде. І вже починаючи із 2021 року, незалежно від того, хто буде при владі в Росії та Україні, розпочнеться зміцнення нашої держави – як усередині, так і на світовому рівні.

Читайте також: Історія про те, як і чому чиновники цінують і бережуть співпрацю з країною-агресором – навіть під час війни​​​​​​​

Ми втратили час для проведення кардинальних реформ, тому в найближчі три роки задовольнятимемося стратегією малих кроків. Головне, не втратити перспективу і вперто йти до досягнення мети.

Воскресіння України не можна пояснити логічно. Козацький дух минувшини і метафізика сучасності творять дива майбутнього. Вороги, здобуваючи над нами перемоги, в кінцевому результаті програють. Це не означає, що слід сліпо віддатися фатуму провидіння. Нам треба просто бачити Божі знаки і вперто перти свого плуга.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram