В теорії це працює так: люди вимірюють рівень кислотності свого організму (pH) та на основі результату обирають раціон – відмовляються від продуктів, які "закислюють" організм.

Наукових доказів ефективності цієї дієти немає, але домогтися зниження ваги можливо, бо люди відмовляються  від процесованих продуктів та алкоголю. Розвінчуємо низку міфів про закислення організму, пише МОЗ України.

Чому люди прагнуть зменшити кислотність організму? Досить популярна дієта передбачає відмову від продуктів, які "закислюють" наш організм. Вони начебто спричиняють зниження показника pH (водневого показника), внаслідок чого виникає шкідливе для нас кисле середовище. Це, на думку адептів теорії закислення, сприяє набору зайвої ваги, шкодить кісткам та негативно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту. Щоби цього не відбувалось, рекомендують дотримуватись лужної дієти.

Читайте також: Чи шкідливо готувати овочі в мікрохвильовці – дослідження

Вона передбачає зменшення вживання "кислих" продуктів – м'яса, яєць, пшениці та інших зернових, цукру, молочних продуктів, кофеїну, алкоголю та процесованих продуктів на користь "лужних", тобто тих, що знижують рівень кислотності організму.

Як вимірюють кислотність і чому це неефективно? Прихильники теорії закислення вважають, що можна виміряти показник кислотності всього організму, вимірявши показник pH сечі. І у разі, якщо він підвищений, звинувачують згадані вище продукти та радять від них відмовлятись. Чи маємо ми орієнтуватись на показник pH при виборі раціону? Однозначно – ні!

Цей показник зображає концентрацію іонів водню, тобто протонів у певному розчині, тому ми можемо говорити про показник pH води, крові чи слини, але не всього організму. Єдиного показника кислотності організму не існує.

Тест-системи, які вимірюють рН сечі, не можуть показувати інформацію про рівень рН організму. Їжа та напої впливають на кислотність або лужність сечі, але це єдина рідина, яка зазнає впливу. Виділення кислоти у сечі є одним з основних способів регулювання балансу рН в організмі.

Кислотність крові є одним із найстабільніших показників – він дорівнює від 7.35 до 7.45. Сталу кислотність крові підтримує низка систем – нирки, легені, біохімічні буферні системи крові.

Навіть хронічні хвороби не впливають на кислотність крові. Цей показник може трохи змінюватися лише в разі патологічних станів – таких як: ацидоз через обмін речовин, порушення роботи нирок або внаслідок надмірного навантаження на м’язи та втрати іонів. Згодом показник рН крові повертається в межі норми. Але це відбувається не через харчування – жодні продукти не можуть цього змінити.

Середовище в шлунку завжди буде кисле, у дванадцятипалій кишці – лужне. Це не залежить від певних продуктів.

Один з популярних міфів – закислення організму шкідливе для нас, бо викликає остеопороз. Начебто для нейтралізації надлишків кислоти організм витягує кальцій з кісток. Низка досліджень не підтвердили цього зв’язку, а ефективність лужної дієти для здоров’я кісток не доведена.

Деякі адепти цієї дієти вважають її ефективним способом запобігти раку. Їхній аргумент – ракові клітини живуть в кислому середовищі, відповідно лужні продукти в цьому випадку можуть бути "ліками".

Читайте також: Як правильно повернути форму після зими – поради дієтолога

Це не так. Пухлинний ріст зумовлюють різноманітні чинники: канцерогени, генетична схильність, радіоактивне випромінювання, імунодефіцитні стани, гормональні порушення, раціон – але не кислотність! Адже ферменти пухлинних клітин такі самі, як і в здорових. Їм потрібна та сама кислотність середовища. Зміни стосуються регуляції клітинного поділу, але не численних ферментів "домашнього господарства" клітини.

Фактично не існує досліджень, які підтверджують, що лужність якимось чином може вберегти від раку.

В цілому наукових доказів ефективності цієї дієти немає. Втім, ефект зниження ваги все-таки є. Передсім це відбувається через відмову від процесованих продуктів та алкоголю. Натомість прихильники цієї дієти вживають багато овочів та фруктів. Далеко не всі вони лужні, і їхня користь скоріше не в кислотності, а у вітамінах, поліфенолах та клітковині.

Те, що ми їмо – важливо. Але кислотність – не той показник, на який варто звертати увагу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram