Голосуйте за того, за кого вважаєте за потрібне і усвідомте, що саме від ВАШОГО голосу буде залежати доля КРАЇНИ та НАШИХ ДІТЕЙ!

За 27 років Незалежності України пройшло чимало виборів. На жаль, великою її частиною стали так звані брудні схеми, які політичні діячі вигадували та використовували у погоні за голосами виборців. І уже зрозуміло, що вибори 31 березня не стануть приємним винятком у нашій історії.

Для початку потрібно розуміти що підкуп виборців буває двох видів: ПРЯМИМ і НЕ ПРЯМИМ, це якщо ми говоримо про підкуп. Є ще цілий ряд технологій, які використовуються виборчими штабами кандидатів на УСІХ стадіях виборчого процесу і які не пов'язані з підкупом, але у значній мірі будуть впливати на результати виборів.

Спочатку хочу спинитись на декількох найбільш розповсюджених виборчих технологіях/маніпуляціях, які не мають відношення до підкупу.

Технічні кандидати. Усе розпочинається з реєстрації кандидатів і на цій стадії штаби «основних гравців» прораховують необхідну кількість (потребу) в технічних кандидатах для збільшення свого представництва в ОВК та ДВК. Також такі кандидати можуть виконувати цілий ряд додаткових функцій. До прикладу, використання ефірного часу для додаткової агітації за «основного кандидата», чи навпаки здійснення контрагітації за його основних конкурентів.

Здебільшого такі технічні кандидати мають «відтягувати» частину електорату прямих конкурентів «основного кандидата». Так, якщо основний конкурент громадський активіст -- проти нього виставляється також громадський активіст, якщо військовий -- отже військовий, якщо успішний господарник -- отже успішний господарник і т.д.

Дещо відійшла у минуле реєстрація так званих «клонів» основних конкурентів, це коли дублюється П.І.П.., хоча і на цих виборах ми спостерігали реєстрацію Тимошенко Ю.В., хоча він, на відміну від Юлії Володимирівни, чоловік -- Юрій Володимирович.

Громадські організації у виборчому процесі. Одним із цікавих феноменів цих виборів стала реєстрація 198 громадських організацій для спостереження за виборами. Така кількість ГО стала можливою внаслідок нового ЗУ «Про громадські об’єднання» та значного зниження вимог до ГО для отримання дозволу щодо спостереження за виборчим процесом на всій території України (уже не потрібно мати відокремлені підрозділи у 2/3 областей України). До прикладу, на виборах президента 2014 року було зареєстровано 6 таких організацій. Наслідком таких законодавчих змін є абсолютне нівелювання інституту незалежного громадського спостереження в Україні, оскільки цілий ряд таких громадських організацій навіть не приховують своєї приналежності до політичних партій чи конкретних кандидатів («ЗА ЮВТ», «Команда ЗЕ» та інші).

Такі технологічні можливості дозволяють контролювати, або за потреби навпаки, дестабілізувати будь-яку ДВК, а результати виборів на ній визнати не дійсними в судовому порядку. Така мережа «прихованих бійців за голоси» наразі накрила абсолютно всю державу. 

І хочу повторитися, що тут питання уже не в підробці/пошкодженню конкретного бюлетеня, або налаштування «виборчої каруселі» або «зникаючого чорнила» на дільниці, а в можливості при потребі взагалі дестабілізувати/паралізувати виборчий процес на конкретній дільниці, якщо результати голосування людей будуть не влаштовувати штаб одного із «основних кандидатів».

Різноманітні соціологічні дослідження (СД). Під час цьогорічного виборчого циклу штаби кандидатів тотально використовують технології маніпуляцій свідомістю виборця через різноманітні СД. Таких досліджень стало настільки багато і різноманітних, що навіть пересічний виборець уже піддає сумніву їх результати.

Маніпулювання соціологією ця теза є досить неоднозначна та не дуже коректним і не зовсім відповідає дійсності. Організації (центри, установи), які на постійній основі займаються СД досить серйозно відносяться до питання своєї репутації, адже якщо їх дослідження визнають таким, що не відповідає дійсності, наступного замовлення на проведення СД вони просто не отримають. Тому у своїй більшості такі організації проводять відносно об'єктивні дослідження, але усі вони чудово володіють інструментами та технологіями, які дозволять і клієнта задовольнити, і самим «вийти сухими із води».

Потрібно також зауважити, що СД відрізняються за критерієм публічності. Тобто, одні СД є закритими для розголосу і реально відображають стан справ, а інші, публічні, які уже можуть нести в собі певні навантаження пов'язані із «технічним завданням» замовника.

Цілі (технічні завдання), які ставляться виборчими штабами кандидатів перед тими хто проводить СД є досить різноманітними і залежать, у своїй більшості, від бажаного результату виборчих перегонів того чи іншого кандидата.

Так, у форматі першої п'ятірки виборчих перегонів одним виборчим штабам потрібно зробити акцент на лідері перегонів, а інших цікавить виключно потрапляння їх кандидата у другий тур, тому можливі (бажані) зміни місць будуть стосуватися лише 2-5 місця.

Є цілий ряд кандидатів, які реально не претендують ні на посаду Президента України, ні навіть на потрапляння у другий тур, але цим кандидатам потрібний рейтинг перед майбутніми парламентськими виборами. Для когось це питання потрапляння у виборчий список "прохідної" партії, а для когось отримання необхідної впізнаваності для ефективної боротьби по мажоритарному округу.

Прогнозую, що чим ближче до виборів, тим більше ростиме рейтинг ТОП-5 кандидатів і відповідно зменшується рейтинг кандидатів, які у ці ТОП-5 не потрапили.

У підтвердження цієї тези можна прослідкувати нещодавню інформацію у ЗМІ про фактичне припинення виборчої кампанії деякими кандидатами, які зрозуміли, що у ТОП-5 вони уже не потраплять, а продовження виборчих перегонів тільки збільшить їх фінансове навантаження, без відчутного ефекту.

Застосування адміністративного ресурсу. Класична технологія яка властива абсолютно усім країнам пострадянського простору.

Спинятись на ній особливо не буду, ви і самі чудово знаєте, що це означає. Так, пряма агітація місцевих голів державних адміністрацій (які, доречі, нещодавно стали політичними призначенцями, а не на конкурсній основі), керівників державних підприємств та установ, в тому числі і закритого типу (пенітенціарна система, військовий сектор, правоохоронний сектор та ін.), головних лікарів лікарень та усієї вертикалі державної влади.

Мотивація дуже проста – «зміниться влада, ви залишитесь без роботи…».

Зняття кандидатів на користь інших кандидатів. Окремо хочу спинитися на цьому і Скажу одразу – це не працює! Рахувати сумарну кількість голосів кандидата, який зняв свою кандидатуру і того кандидата на чию користь він зняв – абсолютно некоректно. Оскільки ті люди, які мали бажання голосувати за кандидата, який знімає свою кандидатуру можуть по різним причинам (суб’єктивним/об’єктивним) не підтримати кандидата на чию користь він знявся.

Інша історія якщо наслідком зняття певних кандидатів є утворення «чогось більшого». До прикладу, єдиного опозиційного крила, чи єдиного кандидата від лібералів та ін.

В такому випадку зростання рейтингу «об’єднавчого кандидата» можливе, але таке зростання здебільшого буде зумовлене не «плюсування рейтингів» інших кандидатів, які зняли свою кандидатуру, а перетіканням голосів від інших «основних» та не «основних» кандидатів. Так, якщо людина сповідує ліберальну ідеологію вона розуміє, що реалізувати її на рівні держави може той кандидат, який має найбільшу підтримку людей, та і не забуваємо про психологію – виборець хоче голосувати за переможця!

Доступ до ЗМІ. Також, я особисто переконаний, що однією із технологій, легалізованою в Україні, є нерівність кандидатів у доступі до ЗМІ.

У сухому залишку ми маємо таку ситуацію коли тільки кандидат, який акумулював значний фінансовий і медійний ресурс може реально нав’язати боротьбу. Ця ситуація вигідна двом гравцям/бенефіціарам – це представникам влади, у яких є і перше і друге, плюс адміністративний ресурс, та представникам олігархату, яким просто потрібно чекати коли до них «на поклін» прийде той чи інший кандидат… Ну, а далі усе по колу, як усі 27 років Незалежності.

Тепер про ПРЯМИЙ та НЕ ПРЯМИЙ підкуп виборця.

На розуміння, в основі як не прямого підкупу, так і прямого повинні бути затрачені ресурси (не обов’язково гроші) кандидата, або політичної партії, від якої він балотується, на незаконне отримання голосу конкретної людини під час виборів!

На відміну від законної агітації, підкуп (прямий чи не прямий), майже завжди, є персоніфікованим і пов’язаний з порушенням закону (перевищенням повноважень посадовими особами, підкуп виборця через надання йому матеріальних чи не матеріальних благ в обмін на голос на виборах та ін.).  

Технології ПРЯМОГО підкупу, у час сучасних технологій, поступово відходять на другий план.

В епоху Інтернету про випадки прямого підкупу може стати відомо через декілька хвилин не тільки усій країні, а і далеко за її межами. Тому іміджеві та репутаційні ризики такого підкупу є надзвичайно високими.

Як у природі не існує чорного та білого кольору, так і у сучасному виборчому процесі уже ніхто не хоче просто роздавати людям по 300 гривень, або пакет з гречкою, усе набагато складніше, але юридично-безпечніше.

Так, елементи завуальованого прямого підкупу залишились на місцях, особливо у сільській місцевості, через постійно-діючих «решал», які мають перевірені роками мережі лояльних до такого процесу людей і найчастіше працюють на декількох кандидатів одночасно.

Така скупка голосів показала по-перше свою сумнівну ефективність (оскільки люди беруть гроші за декількох кандидатів одночасно), а по-друге має цілий ряд ризиків пов’язаних з посиленням відповідальності (кримінальної, адміністративної) за підкуп. Але навіть у таких мережах підкуп вуалюється під агітаційну діяльність за одного із кандидатів через підписання цивільно-правової угоди та ще цілого ряду суміжних документів.

Більше того, в цивільно-правовій угоді зазначається, що розрахунок з агітатором відбувається саме за агітаційну діяльність та залучення НОВИХ прихильників і відповідно нових агітаторів і в жодному разі не за голос. Тому з юридичної точки зору довести підкуп майже не можливо. Робимо висновок, що таку «схему» можна відносити як до прямого так і до не прямого підкупу, а залежати це буде переважно від професійності юристів, які обслуговують виборчий штаб.

НЕ ПРЯМИЙ підкуп виборця. У політтехнологічних колах циркулює таке припущення, що деякі «основні кандидати» використовують технологію Big Data(Big Data – високотехнологічний продукт, який вимагає для максимального ефекту, широкого залучення аудиторії до різного роду електронних мереж). Я цю тезу одразу спростую – частково пробували, не дає бажаного результату, тому не використовують.

Для цієї аудиторії в Україні використовують банальний банерний інтернет-флуд. Який є звичайно не таким ефективним, але зрозумілим і не таким ресурсно-витратним.

Тепер перейду до більш вживаних та зрозумілих в українських реаліях технологій не прямого підкупу. До них можна віднести:

• - Видача малозабезпеченим верствам населення та пенсіонерам разової матеріальної допомоги з місцевих бюджетів через спеціальні програми, накштал сумнозвісної програми «Турбота».

• - Монетизація субсидій, яка спочатку планувалась на осінь 2019 року, але «переграли» на весну.

• - Індексація пенсій за період 2014-15 років за рахунок грошей від легалізації «євроблях».

• - Підвищення пенсій з лютого 2019 року.

• - Створення широкої мережі «псевдоагітаторів» (про що я писав раніше).

• - Підвищення ціни за користування паями в сільській місцевості.

• - Створення місцевих «продуктових мереж».

• - Задіяння мережевих продуктових магазинів через систему «отоварок» разовими картками.

• - Активізація місцевих Територіальних центрів соціального обслуговування по мотивуванню людей похилого віку голосувати за конкретного кандидата.

• - Благодійні концерти, ремонт ФАПів та амбулаторій на місцях, відкриття дитячих майданчиків, поздоровлення з професійними святами та інші активності в соціальній сфері.

Це далеко не виключний перелік «фантазій» та «перевірених роками технологій» представників виборчих штабів деяких кандидатів.

Читайте також: Перевірити себе у Реєстрі виборців – це важливо

 Більш детально хочу спинимося на ТРЬОХ пунктах даного переліку, оскільки інформації по цим «схемам» не так багато – це: - Створення місцевих «продуктових мереж», - Задіяння мережевих продуктових магазинів через систему «отоварок» разовими картками та Активізація місцевих Територіальних центрів соціального обслуговування по мотивуванню людей похилого віку голосувати за конкретного кандидата.

 1) Так,  Створення місцевих «продуктових мереж» відбувається на своєму початку як звичайний бізнес. До прикладу, місцевий магазин з товарами «від виробника», або взагалі з Польщі спокійно собі працює, а власниця знає усіх своїх постійних покупців і найголовніше їх вподобання.

Коли настає час Ч, продавці цього магазину ввічливо роблять «обзвон» своїх клієнтів та пропонують «неформальний  подарунок» від певного кандидата і саме головне не просто подарунок, а саме ті товари, які найчастіше купляє саме цей покупець! Така собі Big Data   по-українські.))

2) Задіяння мережевих продуктових магазинів через систему «отоварок» разовими картками. Ця схема більш складна, але має значно більше охоплення.

Використання певної всеукраїнської мережі продуктових магазинів відбувається шляхом пропонування пенсіонерам та малозабезпеченим верствам населення, прямо біля такого магазину, в обмін на їх персональні дані картки для здійснення «отоварки» на невелику суму коштів (наприклад 50 грн.) без будь-яких обіцянок голосувати за кандидата. Але у разі якщо певний кандидат переможе на виборах на цю картку будуть перераховані ще кошти, які значно перевищують базові (наприклад 500 грн.).

До слова, ви ж розумієте, що далеко не завжди ці обіцянки, про другий транш,  будуть виконані. Адже вибори уже пройшли…

Як наслідок ми маємо «схему» в якій фактично відсутній прямий підкуп виборця, адже агітатори не просять за когось конкретно голосувати. Разом з тим, люди, які вже скористувалися карткою переконались, що це не обман і частина із них буде мати надію, що переможе саме «певний кандидат» щоб отримати другу частину коштів і є велика вірогідність, що проголосує за цього «певного кандидата», в тому числі, із вдячності.

3) І остання «схема» розкриє роль місцевих Територіальних центрів соціального обслуговування по мотивуванню людей похилого віку.

Територіальні центри завжди могли бути частиною впливу та дієвим інструментом перед виборами на людей похилого віку, адже саме їх працівники постійно контактують з ними та допомагають у вирішенні навіть дрібних побутових питань цієї категорії людей.

А от чи стануть вони на цих виборах таким інструментом, велике питання до свідомості їх працівників і до правоохоронних органів?

Читайте також: Корупція в оборонці – проста буденність. Навіть на фоні виборів, – Бігус

Ця «схема» дуже проста. Найчастіше, але не завжди, по вказівці «зверху», під ризиком звільнення, соціальний працівник має переконати літню людину, що йому нема чого іти на виборчу дільницю, враховуючи вік та стан здоров’я, а можна написати відповідну заяву і скриньки принесуть прямо додому де він і проголосує. Після отримання такої заяви соціальний працівник, дуже чемно, може навіть передати «певну вдячність» людині похилого віку, як ознаку того, що про нього дбають і не забувають. Ну а далі усе зрозуміло…

ВИСНОВКИ

 Бажання використовувати, деякими штабами кандидатів, пріоритетно, не прямий підкуп зрозуміле, адже такі дії дуже важко доказуються в суді та мають значно нижчі можливі іміджеві та репутаційні ризики.

Більше того, якщо рахувати таку категорію як «ціна голосу», то виходить, що прямо купляти голоси виборців значно дорожче! Це пов’язане з цілою низкою обов’язкових супутніх затрат, а при не прямому підкупі цих затрат значно менше.

Нажаль, в основі будь-якої виборчої маніпуляції лежить одне – гроші і бажання кандидата будь-якою ціною прийти до влади! 

В цій статті немає ні відкритої, ні прихованої агітації за жодного із кандидатів, а за мету я собі ставив надати якомога більше інформації для роздумів звичайному громадянину.

Тільки принципова позиція, розуміння можливих інструментів маніпуляції свідомістю та відмова від будь-яких особистих преференцій в обмін на голос на виборах стане запорукою їх чесноті і призведе до перемоги найбільш достойного кандидата на пост Президента України.

Голосуйте за того, за кого вважаєте за потрібне і усвідомте, що саме від ВАШОГО голосу буде залежати доля КРАЇНИ та НАШИХ ДІТЕЙ!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram