Політологи Володимир Фесенко й Олег Саакян прокоментували UAInfo результати соціологічного опитування, згідно з якими до другого туру президентських виборів вийдуть шоумен Володимир Зеленський і президент України Петро Порошенко

Відповідне опитування здійснили Центр соціальних і маркетингових досліджень SOCIS й маловідомий Інститут стратегічних досліджень та прогнозів "Янус".

Коментуюючи результати, й Фесенко, й Саакян наголосили на прив'язаності SOCIS до нардепа від "Блоку Петра Порошенка" Ігора Гриніва, що, на їхню думку, викликає сумніви в репрезентативності наведеної соціології.

"Те, що рейтинги SOCIS з’являються відразу, буквально за два дні після появи даних соціологічної групи "Рейтинг", думаю, що тут головна мета – продемонструвати, що на другому місці не Тимошенко, а саме Порошенко", – зазначив Фесенко.

"Пікантна така деталь: сьогодні з’явилися дані ще одного опитування – Центру "Соціальний моніторинг", за даними якого Тимошенко теж на другому місці, – повідомив Фесенко. – Безумовно, я не можу це довести чи спростувати, але думаю те, що SOCIS близький до Гриніва – це якось, можливо, впливає на той факт, що другим у цьому опитуванні є Порошенко".

Читайте також: "Територія П": як шоумени бавляться в політику й аполітичність

На думку Саакяна, під сумнів репрезентативність даних SOCIS ставить і те, що вони "дуже різняться від результатів КМІСу та соцгрупи "Рейтинг" як у підтримці кандидатів і їхніх місцях, так і в кількості респондентів, що не визначилися або відмовилися відповідати".

"У цьому випадку соціологія може бути направлена не стільки на встановлення істини й заміру суспільної думки, скільки на те, щоб дати матеріал для розповсюдження й агітації через власні медіа та спікерів. – гадає Саакян. – Тому, мені здається, що первинна мотивація – це створення контенту, а не замір суспільної думки".

На думку Фесенка, структура електорату свідчить про те, що Тимошенко матиме високу явку своїх прихильників на виборах: "Люди поважнішого віку, як відомо, активніше голосують на виборах, мають такий собі священний обов’язок ходити на них. І в селах така традиція, так що це якраз ознака того, що її виборці прийдуть і проголосують".

"Велика кількість людей, які ще не визначилися в демографічних групах, також свідчить про те, що там теж будуть прихильники Тимошенко. – переконує політолог. – Наскільки я знаю, згідно з опитувань соцгрупи "Рейтинг", коли вони запитували, кому українці довіряють серед тих, хто не визначився, то Тимошенко серед лідерів – 19% саме її довіряють".

Адекватніші соціологічні результати будуть наприкінці президентських перегонів, вважає Саакян, оскільки чим ближча дата голосування, тим більше людей ствердно відповідатимуть на запитання щодо своїх симпатій, а кількість невизначених людей більше розподілиться між наявними кандидатами.

Серед чинників, які можуть мати вплив на результати виборів в останню декаду березня Фесенко назвав ефективність і потужність кампанії, визначальним фактором – "у кого краще доходитиме агітаційний сигнал саме до їхніх виборців". Другий чинник на політологову думку – викиди негативу проти конкурентів.

Читайте також: Кандидат від телебачення: французький досвід

"Тут важко спрогнозувати, іноді може спрацювати й у мінус тим, хто викидає. – розмірковує Фесенко. – Тобто ефект може бути протилежним, але от ми бачимо, що штаб Порошенка майже кожного тижня викидає якийсь негатив проти Тимошенко. Вплине це чи ні і як вплине – сказати важко, але ми бачимо, що багато негативної інформації з’являється і щодо чинного президента. Не вщух скандал навколо "Укроборонпрому", можливо, щось іще з’явиться, подивимося, це теж може вплинути на поведінку виборців".

Фесенко вважає, що на вибори може мати вплив також така обставина як намагання підкупу виборців. У Порошенка, за словами політолога, намагаються розширити коло своїх прихильників "за рахунок цільових виплат плюс стимулюванням виборців через своїх агітаторів чи їх залучення до складу агітаторів". "Такою технологією теж послуговуються", – зазначив Фесенко. З іншого боку проти президента працює соціальне та політичне незадоволення населення, наголосив політолог.

Що ж до впливу амінресурсу, то, як гадає Саакян, на соцдослідження він майже не впливає, оскільки це два паралельних процеси. "Адмінресурс важливий під час агітації, підрахунку голосів тощо, – наголосив політолог. – А в соціології є інші способи маніпулювання – це, наприклад, коли компанія, яка проводить опитування, вже знає приблизно симпатії тих, кого опитуватиме, й таким чином, не махлюючи самими питаннями, взявши потрібну вибірку, фактично маніпулює кінцевим результатом".

Також, на думку Саакяна маніпулювати результати соцопитувань можна приховуванням частки респондентів, які відмовилися відповідати, або "записом частини відповідей до тих, хто відмовився відповідати". "Таким чином може відбуватися коригування результатів без значного втручання в самі відповіді людей, – розповів політолог. – Тобто є способи, яким чином псевдосоціологи можуть вплинути на кінцевий результат дослідження". 

Фесенко не виключає спроб не пустити Тимошенко до другого туру виборів за рахунок адмінресурсу – "через підкуп, організацію якихось скандалів, викидання компромату тощо".  

"Що працює як адмінресурс – це надактивна, пряма підтримка президента Порошенка з боку Генпрокуратури та СБУ, – зауважив Фесенко. – Ось вони зараз працюють на президента. І працюють зараз якраз проти Тимошенко. Майже щотижня з’являються якісь негативні приводи проти Тимошенко, і вони з’являються саме з подачі ГПУ та СБУ. Тому їх зараз використовують як важку артилерію Порошенка проти Тимошенко".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram