Німецькій армії (Бундесверу) бракує кваліфікованої робочої сили. Схожа ситуація нині й в інших державних секторах економіки, пише для "Тижня" Ярослав Пешек

У зв’язку з цим було оприлюднено інформацію щодо планів вирішення означеної проблеми. Недостатня зацікавленість громадян Німеччини Бундесвером може бути вирішена через залучення до нього людей із інших держав Європейського Союзу. Насамперед це мала би бути фахова робоча сила, скажімо, персонал певного профілю діяльності. Як зазначив генеральний інспектор німецької армії Ебергард Цорн: "Ідеться, зокрема, про лікарів або IT-фахівців". Тижневик Der Spiegel повідомив, що Міністерство оборони хоче набрати відповідний персонал передусім із-поміж громадян Польщі, Румунії та Італії.

Сьогодні в Німеччині налічується приблизно 255 тис. поляків, 185 тис. італійців і 155 тис. румунів віком від 18 до 40 років. Якби німці могли поповнити ними власну армію щонайменше на 10%, то отримали б 50 тис. нових солдатів. Вибір має бути зосереджений на особах, які тривалий час мешкають на території ФРН і досконало опанували німецьку мову. Завдяки цьому можливо уникнути побоювань, що Німеччина спробує підвищити заробітну плату потенційним кандидатам на службу в Бундесвері з армій інших країн ЄС.

Читайте також: Виклики для НАТО: пригнічений настрій попри обнадійливі тактичні успіхи

У Чеській Республіці служба в німецькій армії не має доб­рої репутації, що зумовлено історичним контекстом. Деякі люди сприймають прагнення німецької влади набрати у військо в Бундесвері іноземців як таємну спробу створити професійну європейську армію. Однак безсумнівно, що вирішення кадрових проблем в армії не може відбуватися методами, якими послуговуються в цивільному секторі: імпорт мігрантів або набір іноземних рекрутів. Адже це може призвести до ослаблення армій певних держав і, навпаки, до зміцнення армій багатих працедавців.

Міністр оборони Чеської Республіки Любомир Метнар поінформував громадськість, що 2019-го планує двосторонню зустріч зі своїм німецьким колегою, на якій, окрім іншого, має бути роз’яснено план ФРН щодо такого найму персоналу. Депутатка й голова комітету парламенту з питань оборони Чехії Яна Чернохова напевне підтримала б, якби міністр закордонних справ ЧР та її міністр оборони висловили своїм німецьким колегам занепокоєння щодо цих схем. Останні можна було б назвати спробою викрадання персоналу інших країн – членів НАТО, що призвело б до припинення відкритого набору до армії Чеської Республіки.

Перешкодити вступу чеських громадян до Бундесверу практично неможливо. Адже ввійти до складу війська держави – члена НАТО вони можуть без будь-яких серйозних адміністративних труднощів.

Читайте також: Україна й НАТО: ми самотужки викопали собі яму

Одним із перших, хто прокоментував це питання для Der Spiegel, був міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович: "Служба у військовій сфері тісно пов’язана з національністю". Водночас він зазначив, що навіть у дипломатичній службі або поліції зазвичай працюють ті, хто має громадянство цієї держави.

Виявляється, що думки про службу в армії іншої держави дуже різняться. Для когось солдатська служба подібна до будь-якої іншої роботи. Адже коли ми пишаємося витвором чеського дизайнера у престижному німецькому авто, грою чеського воротаря у вищій лізі за футбольну команду Великої Британії або працею елітного пластичного хірурга в бостонській лікарні, то чому не можемо пишатися генералами чеського походження в наймогутнішій армії Європи?

До цього часу німецька армія прагнула компенсувати послаблення інтересу громадян до неї через вербування персоналу. Адже мета Бундесверу полягає в тому, щоб до 2025 року мати у складі 203 тис. солдатів. Наразі в німецькій армії проходить службу 172 тис. військових. Це істотне зменшення кількості, якщо подивитися на історію Бундесверу. Так, федеральні сили оборони Німеччини після її возз’єднання завдяки поглинанню частини збройних сил НДР (50 тис. солдатів) становили спочатку 370 тис. солдатів, згодом зменшилися до 248 тис.

Головним однак є те, щоб Європа й надалі жила в мирі та взаємній співпраці. До того ж вона повинна сприяти життєздатності армії ЄС.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram