З кожним днем президентської кампанії градус напруги зростає. Суспільство радикалізується. В соціальних мережах все більше "мильних бульбашок". Тих, хто висловлює протилежну думку, обливають брудом, видаляють з друзів або ж "відправляють в бан".

Журналісти звинувачують один одного в підігруванні "своїм" кандидатам. Вже нікого не здивуєш фейками, "жовтими" новинами, гонитвою за будь-якої якості сенсаціями.

Для багатьох людей світ втратив відтінки і став чорно-білим – є "чужі" і "свої", і вибір між ними для них видається дуже простим.

Впевнена, таке ставлення до виборів робить нас слабкими. І кожного з нас, і Україну.

Сила якраз в різноманітті думок, у повазі один до одного, у напрацюванні кращих рішень, у вмінні знаходити щось спільне, а не шукати відмінне.

Це дуже важливо, особливо з огляду на те, які виклики стоять перед нами в найближчий рік.

Читайте також: В штабе Порошенко обсуждают, какие будут результаты экзитпулов – Кочетков

Після завершення президентських виборів розпочнеться парламентська кампанія. Восени ми обиратимемо нову Верховну Раду України. Вона сформує нову парламентську коаліцію і новий Уряд.

Від того, кого ми оберемо, залежатиме, як працюватиме законодавча і виконавча влади, як вони взаємодіятимуть з президентом. І найголовніше – чи зможе парламент стати центром парламентсько-президентської республіки.

Не хочу нікого ображати, але з цим завданням Верховна Рада VIII скликання наразі не впоралася.

Рівень довіри – близько 8% (за опитуванням КМІСу у грудні 2018-го року). Менше довіряють лише російським ЗМІ.

Ефективність – за три роки роботи було зареєстровано понад 10 тис законодавчих ініціатив, ухвалено менше 12%. У порівнянні з попередніми скликаннями, кількість законопроектів зросла, а ось щодо якості є багато запитань.

Скажу з власного досвіду: щоб провести важливі для економіки закони, потрібно докласти надзусилля. Не для того, щоб підготувати якісний документ, а щоб домогтися його включення в порядок денний.

Читайте также: Нормальної соціології ніколи не існувало. Згадайте вибори 2014 року – політолог

Один з прикладів - законопроект 5711 про зниження штрафів для роботодавців. Його двічі підтримував профільний парламентський комітет. Є неодноразові звернення двох голів парламентських комітетів до спікера з вимогою внести його в порядок денний, є понад 40 колективних звернень на його підтримку, серед них більше 10 міських та обласних рад, але віз і нині там – чинні правила розгляду рішень в парламенті дозволяють блокувати рішення, яке б дало поштовх розвитку економіки.

Виконання Коаліційної угоди – раніше повідомляли, що коаліційна угода виконана на 30-40%. Але останнім часом про цей документ, здається, забули всі, хоча під ним стоять підписи представників п’яти парламентських фракцій.

Одним словом, завдань перед Верховною Радою України IX скликання дуже багато.

Крім ухвалення законів, потрібно контролювати роботу Уряду і бути партнером президента – якщо глава держави захищатиме національні інтереси. Або противагою – якщо президент думатиме про себе, а не про країну.

Це можливо зробити лише тоді, коли ми навчимося чути, поважати, довіряти і взаємодіяти один з одним.

Як пише геніальна Ліна Костенко, "і все на світі треба пережити, бо кожен фініш – це, по суті, старт".

Президентські вибори це новий старт, тож давайте пам’ятати про це та будемо до нього готові.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram