Голодний до інвестицій український технологічний сектор зайшов у глухий кут безгрошів'я — як із нього вийти? 

Відсутність інвестиційного ресурсу б'є по всіх галузях української економіки, але для технологічного сектору це особливо болюче питання.

Уявімо ситуацію. Ви — айтішник, і у вас у голові є ідея абсолютно проривної технології розпізнавання облич. Ви вже бачите, як продаєте готовий продукт поліції та всіляким агентствам безпеки для їхніх систем відеоспостереження. 

Але вам потрібні гроші, щоб розробити готовий продукт і почати його продавати. Ви, скажімо, йдете до найближчого відділення Ощадбанку і говорите: Ось мені потрібен $ 1 млн. На операційні витрати на п'ять років. На вас у кращому випадку подивляться як на дивака. 

І тоді у вас залишається єдина опція: написати кілька імейлів у венчурні фонди Силіконової долини і попросити грошей там. Але тоді вже доведеться зайнятися своїм продуктом під жарким сонцем Каліфорнії і віддавати данину батьківщині у вигляді сімейного селфі у фейсбуці з українським прапором 24 серпня. 

Читайте також: Двадцятирічні хакери заробляють на помилках IT-компаній $10 000

Давайте подивимося на факти. На початку минулого року американський інтернет-гігант Amazon купив український стартап Ring за $ 1 млрд. Ring займається розробкою і продажем смарт-дзвінків для всіх видів дверей і входів в приміщення. Такі гроші в Україні знайти надзвичайно складно. 

Подібних прикладів безліч. Українські венчурні фонди невеликі. І навіть фонд Horizon Capital, що є більшим за інших і досить активним на локальному технологічному ринку, не заправляє мільярдними сумами. 

В результаті інвестиційного дефіциту безліч українських стартапів стають гравцями лише однієї технології, одного продукту. Вони не можуть перетворитися на велику технологічну компанію, адже для цього потрібні десятки мільйонів доларів. У підсумку, ми можемо так ніколи і не дочекатися появи українського Microsoft або SAP. 

У грудні минулого року я зустрічався з Таїз Саном, великим японським технологічним капіталістом, чий брат заправляє найбільшим в світі венчурним фондом Vision Fund. Розповідаючи про свою логіку інвестування, Сан підкреслив, що трохи втомився від айті-проектів, які роблять продукти для розваги. Скажімо, черговий софт, який прилаштовує заячі вуха до вашого Селфі його мало цікавить. Японця цікавлять хардові рішення — безпілотники або, наприклад, енергоефективність. 

Але розробка хардових рішень вимагає ще більших грошей, ніж софтверні розробки. Цих грошей в Україні немає. 

Великому українському інвестору — будь то Сергій Тігіпко або подружжя Герег — поки що мало цікаві розробки українських айтішників. Ми не бачимо, щоб вони вкладали чималі гроші в українські IT-технології. 

Читайте також: Вряд ли Apple запустит свой банковский продукт в Украине ближайшие лет пять – банкир

А заморським гігантам, на кшталт Google або Apple, легше викупити готову технологію в українських розробників, ніж допомагати їм будувати повноцінний бізнес у своїй країні. Той же Google купив українську технологію обробки відео Viewdle за $30 млн ще в 2012 році. І після цього не став розвивати компанію Viewdle — у 2014 році він просто її закрив. 

Але ситуація не безнадійна. Ключова проблема в залученні грошей для українського технологічного ресурсу часом зводиться не до відсутності грошового ресурсу, а до невміння оцінити потенціал тієї чи іншої технології на ранній стадії її розробки. Ця проблема вирішувана: якщо українська фінансова установа почне вкладати в підготовку аналітиків технологічного сектору, відсилати їх для підготовки до центрів світової венчурної індустрії — ситуація може виправитися. 

Що стосується самих українських айтішників, то їм варто уважніше придивитися до "спадщини царського режиму". А саме — до всіх тих держпідприємств, які знаходяться на балансі Міністерства економіки. В України непогана виробнича база для космічних розробок і розробок озброєння. Якщо до цієї бази додати креативні уми кращих представників української технологічної школи — може вийти досить вдалий мікс. 

Якби існував аналог Міжнародного валютного фонду для порятунку перспективних, але безгрошових технологічних ринків — українському айті-сектору варто було б туди звернутися. Але такого аналога поки, на жаль, не існує. А тому слід уважніше придивитися до тих можливостей, які в Україні є. 

Крім того, необхідно думати про перспективу. Бути стартапом одного продукту — це свідомо не дуже виграшна бізнес-стратегія. Поганий той айтішник — фаундер або кріейтор — який не мріє створити власний технологічний холдинг, в якому було б декілька компаній, що збагачують один одного ідеями, розробками і експертизою. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram