Судячи з усього, 21 квітня боротьба за владу в Україні не завершиться. Вона просто перейде в іншу фазу, може навіть більш жорстку, ніж у першому турі цих виборів. Бо ставки надто високі для її учасників. І тут теж будуть етапи. 

1-й – взаємовідносини нового президента (якщо збережеться та черговість місць, які займають двоє кандидатів на цю посаду) і парламенту (а також і уряду, який поки що зберігатиме свої повноваження). 

Як вони вибудовуватимуться одразу після виборів? Починаючи з кадрового питання. 

Не забуваймо. Президенту потрібно буде формувати власну владну вертикаль і вибирати свою кадрову квоту. А для цього йому доведеться звертатися до депутатів і Кабміну. 

Адже згідно зі статтею 106 Основного Закону глава держави лише вносить до Верховної Ради України подання про призначення міністра оборони України й міністра закордонних справ України. А голосують за це депутати. І за звільнення також. 

Читайте також: Уроки первого тура, которые должны усвоить украинские политики

Так само Президент вносить до парламенту подання про призначення на посаду та звільнення з посади голови Служби безпеки України. І Генерального прокурора України він призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України. 

А чи дадуть за це все голоси депутати, ніхто не знає. Отже потрібно буде домовлятися. А наші обранці, як відомо, нічого так просто не роблять. І доведеться щось пропонувати взамін. 

Так, за досвідом, у депутатському середовищі після обрання нового глави держави починаються міграційні процеси в бік Банкової. Як буде на цей раз, ніхто не знає. 

І як поведе себе Уряд, залежний від депутатського корпусу (нагадаю, що за змістом статті 118 Конституції голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України, і без нього жодного призначення чи звільнення на містах не станеться), також важко спрогнозувати.

Бо й бажаючих "спеленати" нового Президента в двох будинках на Грушевського може виявитися достатньо, з огляду на те, що головні владні баталії переносять на осінь, коли відбудуться парламентські вибори. І всі політичні гравці складають на цю кампанію власні плани. 

Читайте також: КВУ: Порошенку один голос коштував 141 гривню, Зеленському – 16, Смешку – 4

І це буде другим етапом після теперішньої виборчої боротьби, коли вирішуватиметься доля коаліції, а отже і нового уряду, до якого і можуть реально перейти повноваження, якими він наділений законами і Конституцією як в парламентсько-президентській республіці. 

Якщо ж теперішня черговість кандидатів зміниться, що не можна виключати, то тоді вже буде зовсім інша історія, з іншими гарячими точками.

Чи усвідомлюють усі можливі проблеми для себе й людей у виборчих штабах і під куполом ВР? І чи готові вони до таких вірогідних сценаріїв? І чи вистачить їм відповідальності?

Поживемо-побачимо.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram