Час "ікс" минув, але нічого не сталося. 29 березня, як передбачав референдум, британці мали вийти з Європейського Союзу, пише для "Тижня" Алла Лазарева

Проте за два роки, проваливши три голосування, вони так і не визначилися щодо конкретних умов розриву відносин із ЄС. Голова Європейської ради Дональд Туск змушений скликати завтра, 10 квітня, надзвичайні збори. До 12 квітня Лондон повинен знайти рішення, що дасть змогу структурувати нові відносини із Брюсселем.

Як сприймають оцю британську невизначеність найближчі сусіди, споконвічні конкуренти та партнери Лондона – французи? "Події по інший бік Ла-Маншу дуже скидаються на мильну оперу, – каже Катрін, яка три роки пропрацювала в британській рекламній компанії в Манчестері. – Французів у Великій Британії понад 200 тис. Незрозуміло, що відбудеться з їхніми робочими місцями та з умовами перебування на острові. Усі лише мріють, щоб цей виснажливий серіал закінчився. Швидше б остання серія та хоч якась певність!"

Читайте також: Класична жертва популізму: показовий приклад Великої Британії

Попри досить складну історію не завжди добросусідських відносин, сьогоднішні Франція та Велика Британія дуже тісно пов’язані численними політичними й економічними проектами. "Париж дуже зацікавлений у британському ринку, – каже Патрік, французький фінансист, який працює в Лондоні. – Франція продає до Британії куди більше товару, ніж сама купує, це наш провідний економічний партнер. Французам зовсім не однаково, на яких умовах продаватимуться надалі наші вино, сир, парфуми, брендовий одяг та інші товари. Незрозуміло також, якою буде політична співпраця у відповідь на численні виклики сучасного життя: американський ізоляціонізм, російську експансивність, тріумфальне просування китайських економічних інтересів у цілому світі".

Європейці звикли, що провідні ідеї та рішення генеруються в трикутнику Париж – Лондон – Берлін. Традиційно Велика Британія займала активну та принципову позицію на захист провідних європейських цінностей. Нині ж два роки поспіль Brexit мобілізує купу сил та енергії британців на напрацювання прийнятної угоди з ЄС, якої так і немає. Німці із французами з різних причин також занурилися кожен у свої внутрішні політичні проблеми. Євросоюз неначе завмер в очікуванні давно проголошеного перегрупування сил, на яке все не знаходиться годящих гравців.

"Вплив Brexit на внутрішню політичну французьку ситуацію очевидний, – каже Рено, працівник невеликої консалтингової фірми. – За аналогією із британськими подіями, під час останніх президентських виборів деякі кандидати закликали за Brexit. Я сказав би навіть, що другий тур, у якому змагалися прихильник сильного Євросоюзу Макрон та євроскептикиня Марін Ле Пен, можна також читати як всенародне опитування про ставлення французів до ЄС. Станом на 2017-й прихильників сильної Франції – учасниці спільного європейського проекту – виявилося більше. Загалом кажучи, британські муки довкола Угоди про вихід із Євросоюзу спрацьовують як чудовий демотиватор. Прогнозую, що на виборах до Європарламенту французькі сувереністи не наберуть більше як 20% – менше, ніж узяла Ле Пен і в першому, і в другому турах президентських виборів".

Читайте також: Токсичний гумус французьких "жовтих жилетів"

Чи бажають французи виходу британців із Євросоюзу? Переважно ні. "Було б куди краще, якби вони залишилися! – каже Антоні, студент юридичного факультету Сорбонни. – Я чомусь вірю, що так і станеться. Дебати та вуличні демонстрації в Лондоні залишають враження, що вся ця історія із Brexit перетворилася на наполегливі спроби лейбористів позбутися Терези Мей, домогтися дочасних виборів і прийти до влади".

Що станеться, якщо й усередині квітня Велика Британія не знайде внутрішнього консенсусу щодо своїх подальших відносин із ЄС? Спочатку з’являться нові дати "ікс", "ігрек", "зет"... Якщо політичний серіал не припиниться й у травні, британці, залишаючись де-факто в Євросоюзі, змушені будуть обрати своїх депутатів до Європарламенту. Навіть за умови, що це на кілька місяців. А раптом Брюсселю терпець урветься, і британцям доведеться виходити без жодної рамкової угоди? І такий розвиток подій можливий. Тоді Лондон муситиме підписувати договори про співпрацю з кожною країною ЄС окремо, а перед тим залишиться в позиції, гіршій, ніж має сьогодні Україна з відповідною Угодою про асоціацію.

Британська невизначеність – одна з популярних тем застільних розмов у Франції. Люди загалом полюбляють обговорювати сусідів. Коли ж об’єктивно з’являються підстави для критики, не всім вдається втримати себе від спокуси самоствердитися, використовуючи чужі проблеми. Проектуючи ситуацію на себе, французи стали менше дослухатися до сувереністів, що закликають виходити з Євросоюзу, НАТО, зони євро. Навіть якщо критичні настрої в суспільстві досить поширені, заклики грюкнути дверима вже не збирають таких аплодисментів, як два роки тому. Часом чужий досвід також може навчити, бодай трохи. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram