За останні кілька десятків років Берлін перетворився із сірого монотонного європейського мегаполіса із важким минулим у молоде сучасне живе місто.

І той, хто вважає, що у Києві багато будівництва, нехай з’їздить на кілька днів у столицю Німеччини. Те, як планують і забудовують там, може стати позитивним прикладом для наслідування. Адже Київ і Берлін подібні не тільки спільним радянським минулим, але й кліматом та бурхливим розвитком молодіжної культури. Дехто навіть називає Київ "новим Берліном".

Гмм, ну якщо повністю все вичистити, вимити, перебудувати всі дороги, нанести на них розмітку, заново облаштувати всі зелені та публічні зони і прибрати майже всю висотну житлову забудову вище 10 поверхів… то й навіть тоді Київ навряд чи зможе претендувати на це звання. Дуже вже нашкодили йому останні десятиліття повної відсутності містопланування та хаотичного будівництва у стилі нового українського ґетто. Ну, але якщо ми хоча б три речі переймемо у Берліна, то уже станемо на кілька кроків ближчими до цивілізованого життя.

1.Висотність не більше 5-7 поверхів. Не зважаючи на те, що Берлін має сьогодні багато нової житлової забудови вся вона є переважно не висотною.

Читайте також: Что посмотреть в Риге: 8 знаковых мест города

Як казав колись Стів Джобс про новий офіс Apple Park: "Ми хочемо його зробити людського розміру". Такі будинки не тиснуть на пішохода згори, не затіняють вулиці, не створюють холодних вітряних коридорів і також є більш привабливими для життя. Адже у 5-7 поверхівці людям легше познайомитися і зрулити раму разом у вирішенні спільних питань, аніж у 30 поверховому будинку.

Малоповерхова забудова також дозволяє легше вирішити питання облаштування парковок і зелених зон, що є основою для комфортного життя в місті.

2. Квартали, а не мікрорайони в стилі "пташка насрала". Ще одним принципом сучасних комфортних міст є будинки розміщені у кварталах, на відміну від хаотично натиканих височезних свічок. Коли дивишся на нові українські райони, складається враження, що летів  голуб і там де він кекнув, там відразу поставили 30-ти поверхівку.

Квартальна невисотна забудова вздовж вулиці відразу читається пішоходом – йому зрозуміло де закінчується будинок і як знайти наступний номер. Пішоходу також легко спрогнозувати час пересування (пройти 2 квартали це 5 хв, а не ось до тої свічки, яка стовбичить десь там у дворі, до якої треба перти через поле перешкод із напаркованих авто, погнутих зелених оградок і смітників).

Будинки розміщені кварталами чітко відділяють вулицю від двору, цим самим створюють затишні зони всередині, які можна легко озеленити і привести в порядок. У Берліні навіть у старих будниках, а-ля наших хрущовок, двори дуже зелені, охайні й, головне, майже без машин. Парковки винесені за межі двору, або жорстко обмежені лише до кількох паркомісць, це – ще одна особливість комфортного проживання у багатоквартирному будинку.

Зелені насадження та навіть власні городи доглядають самі громадяни, а доступ до них часто обмежений огорожами і хвіртками, що інколи навіть замикаються на ключ. Тому що нєфіг шастати!

3. Авто – це гість у місті, а справжній господар – пішохід. Берлін – не якийсь там особливий кейс в містоплануванні. Вище вказані принципи давно відомі й застосовуються у всіх прогресивних європейських містах, таких як Копенгаген, Амстердам, Париж чи Лондон.

Фактично ці міста знову вирішили повернулися до правил кількасотрічної давності, коли їх тільки починали активно розбудовувати: пріоритетом є пішохід, який рухається зі швидкістю 5 км год, а не авто, яке пролітає 50 км/г і більше. Такі райони є більш затишними, вони наповнені людьми і життям. Саме тому нам набагато більше подобаються старі пішохідні європейські квартали з їх вузькими вуличками, невисокими будинками, вітринами кафе, магазинами на перших поверхах та вуличними музикантами біля них. А не американські чи арабські мегаполіси, де хмарочоси натикані посеред широчезних хайвеїв, безлюдних площ та незручних підземних переходів.

І хоча в Берліні теж є широкі проспекти, площі та чимало транспорту, тут все ж комфортно пересуватися пішки, споглядаючи на часто супер-сучасну, але в той же час людську забудову. За 4 дні свого перебування у Берліні я находив пішки майже 100 км і ні разу не відчув якогось дискомфорту для пішохода. Таким і має бути справжнє місто майбутнього.

Можна ж було тут явно всмалити яку-небудь 20 поверхівку поруч зі старим будинком. Але ні, побудували схожу за розміром новобудову, яка чудово вписується у контур вулиці. В Берліні дуже сильно відчувається правильний архітектурний нагляд міської влади.

 

Невисотна сучасна забудова Берліна. Плоскі дахи часто з терасами, прямолінійні фасади. Але зверніть увагу, що немає двох подібних фасадів - всі відрізняються. Це позбавляє вулицю монотонності.

 

Нові проекти – чим нижчі, тим там, звичайно, дорожчі квартири. Але, очевидно, ринок уже зрозумів, що краще переплатити і жити у комфорті, аніж задешево купити метри у майбутньому ґетто.

 

Нова забудова вражає різноманітністю фасадів. Здебільшого фасадна частина до вулиці не має винесених балконів. Це сприяє ошатному вигляду міста – так як задумав його архітектор.

 

Я не бачив ні одного житлового будинку, що будується вище 7 поверхів. Напевно вони все ж десь є, але швидше за все винесені подалі від центру міста.

 

"Пом’якшені" озелененням фасади невисоких будинків розміщені у кварталах – ідеальна схема для затишного міста.

 

Двори закриті для заїзду авто відразу створюють чимало можливостей для благоустрою.

 

Читайте також: Фотогеничный упадок в руинах шикарного прошлого: как сегодня живут кубинцы

 

Навіть в самому центрі Берліна в старих будинках заїзд для авто у двори обмежений. Парковки тільки для велосипедів.

 

 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram