Економічна політика української влади за останні роки надала можливість подолати негативні тенденції розвитку, що складалися, починаючи з 2012 року.

У межах World Economic Outlook здійснено чергову публікацію прогнозів МВФ та Європейського центрального банку (ЄЦБ). Опубліковані дані свідчать про досить істотне послаблення ділової активності в європейському регіоні.

У березні 2019 року ЄЦБ знизив прогноз для зростання ВВП у зоні обігу євро з 1,7 до 1,1%. Прогноз знижений через Brexit та проблеми німецького автопрому.

Прогнози зі зростання ВВП РФ залежать від цін на нафту і ступеня санкцій, які запроваджені щодо РФ, і коливаються на поточний рік у межах 1,3–1,6%.

ВВП Туреччини в четвертому кварталі знизився на 1,1%, а за прогнозами МВФ, поточного 2019 року знизиться на 2,5%. Очікується, що зростання відбудеться лише 2020 р. на 2,0–2,5%.

Читайте також: МВФ рекордно покращив прогноз росту ВВП України. ІНФОГРАФІКА

Прогнози щодо України. Поточного 2019 року, за прогнозами НБУ, ВВП має зрости на 2,5%, МВФ та Світового банку – на 2,7%, Кабміну – на 3,0%. Якщо здійсниться навіть найпесимістичніший прогноз, то такий темп зростання можна вважати цілком задовільним з огляду на загальну ситуацію як у європейському регіоні, так і в Україні. За моїми експертними оцінками, зростання ВВП становитиме 2,7–3%, індекс споживчих цін перебуватиме в межах однозначного показника.

На підтвердження цього наведу такі пояснення.

Економіка України зростає 12 кварталів поспіль. На початку 2019 року зафіксовано продовження позитивних економічних тенденцій і головних ознак макроекономічної стабільності. Так, у січні-лютому 2019 року більшість видів економічної діяльності, крім промисловості, демонструють зростання обсягів виробництва, зокрема: сільське господарство – на 3,2%, будівництво – на 16,8%.

Водночас у січні-лютому 2019 року через продовження дії специфічних чинників промислове виробництво зменшилося на 2,5%. Однак подивимося на показник у ретроспективі. Промвиробництво в Україні падало 2012 року – на 0,7%, 2013-го – на 4,3%. Отже, проблеми в промисловості розпочалися до Революції гідності. Початок війни, різке скорочення економічних зв’язків із Росією та криза фінансово-кредитної системи прискорили ці процеси: 2014 року промвиробництво скоротилося на 10,1%, наступного 2015-го – на 13%. 2016-го промвиробництво повернулося до зростання – на 2,8%. 2017-го ситуація була специфічною – більшу частину року промислове виробництво знижувалося, але якимось чином, за уточненими даними Держстату, зростання на рік склало 0,4%. За підсумками 2018 року, відбулося зростання на 1,1%.

Проте наприкінці минулого року почала зароджуватися неприємна тенденція – в листопаді промислове виробництво знизилося на 0,9%, у грудні впало на 3,5% (до відповідних місяців 2017 року). Це призвело до того, що за підсумками IV кварталу 2018 року промислове виробництво в Україні знизилося на 0,4%. Тенденція продовжилася й цього року – падіння промвиробництва в січні склало 3,3%, в лютому – 1,9%. За січень-лютий 2019 року, порівняно з аналогічним торішнім періодом, промисловість знизилась на 2,5%, переробна промисловість – на 3,9%, добувна промисловість залишилася на тому ж рівні, що й рік тому. Найбільше зростання за січень-лютий 2019 року показала така галузь, як виробництво фармацевтичних продуктів і препаратів, що зросла на 15,2%.

Споживча інфляція упродовж січня-березня 2019 року становила 2,4% і порівняно з попередніми роками є найнижчою (у січні-березні споживчі ціни упродовж 2016–2018 років, за розрахунками Мінекономрозвитку, зростали в середньому на 3%). Станом на сьогодні споживча інфляція обумовлена, крім сезонного чинника (подорожчання продуктів харчування), також певним впливом адміністративної складової формування цін – відбулося підвищення тарифів на окремі комунальні послуги, транспорт і зв’язок.

За даними МЕРТ, номінальна середньомісячна заробітна плата штатних працівників у січні-лютому 2019 року збільшилася на 20% до 9326 гривень (у січні-лютому 2018 року – 7770 грн), заробітна плата, скоригована на індекс споживчих цін, – на 10,1%.

Читайте також: Пришвидшити зростання економіки – на що зробити ставку?

Динаміка зовнішньої торгівлі в цілому була позитивною внаслідок зростання цін на світових ринках на певну продукцію українського експорту. Так, у січні-лютому 2019 року вартісний обсяг експорту товарів та послуг, за даними Національного банку, збільшився на 9,4%.

Мала місце тенденція зростання обсягів зовнішньої торгівлі до країн ЄС: вартісні обсяги експорту товарів до країн ЄС зросли на 6,1% (питома вага в загальному обсязі експорту товарів – 39%).

Вартісні обсяги імпорту товарів та послуг, за даними Національного банку, збільшились на 2% порівняно з січнем 2018 року. При цьому вартісні обсяги імпорту товарів із країн ЄС зросли на 15,9% (питома вага в загальному обсязі імпорту товарів – 38,5%).

Сальдо торгівлі товарами та послугами в січні-лютому 2019 року становило "мінус" 1292 млн дол. США, за даними Національного банку.

Загалом економічний розвиток на початку 2019 року, незважаючи на певні коливання окремих показників економічної діяльності, які, зокрема, були спричинені специфічними обставинами, формує основу для подальшого якісного економічного зростання в умовах продовження реалізації задекларованих реформ.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram