Міністерка фінансів Оксана Маркарова в інтерв'ю одній із радіостанцій заявила, що для прискорення зростання економіки необхідно інвестувати не менше $10 млрд на рік, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр економіки України Богдан Данилишин. Згадалося, як колись у США заявляли – країні не вистачає десяти мільйонів бізнесменів. Люди, мовляв, не хочуть бути бізнесменами, вважаючи за краще працювати найманими працівниками "від дзвінка до дзвінка" – так спокійніше, нервова система страждає менше. Так і в нас – інвестиції потрібні, але інвестори не поспішають вкладати гроші в економіку України. Не допомагають інтерв'ю, круглі столи, панельні дискусії.

Спочатку нагадаю, що є кілька типів економічного зростання: інвестиційне зростання, коли нагромадження капіталу випереджає зростання чисельності робочої сили, тому на частку працівників доводиться більше капіталу; зростання у зв'язку з розширенням торгівлі товарами й послугами; зростання, пов'язане зі збільшенням населення; факторне зростання; інноваційне зростання, викликане технічним й/або технологічним прогресом.

Можуть бути комбінації: наприклад, зростання ВВП залежить від швидкості засвоєння інвестицій, які можуть бути здійснені за рахунок трансферту доходів від нарощування торгівлі.

Однак повернімося до інвестицій. Поширена думка – дефіцит інвестицій стримує зростання економіки України. Але сучасну економіку рухають ідеї та технології, а не інвестресурси. В умовах надлишку заощаджень не бракує охочих вкладати гроші в потенційно високомаржинальні проекти. Навпаки, є жорстка конкуренція за можливість інвестувати в найперспективніші проекти. І ця конкуренція посилюватиметься в міру усвідомлення неминучості переходу світової економіки в нову промпарадигму – парадигму адитивного виробництва, альтернативної енергетики, економії ресурсів.

Перспективні ідеї та технології навряд чи залишаться без інвестицій для їх реалізації. Але, якщо не буде таких ідей і технологій, то гроші самі по собі не зможуть забезпечити якісного розвитку. Щоб про це не думали прихильники первинності інвестресурсів. А в економіку України інвестиції не надходять тому, що в нас мало перспективних, відповідно до нового технологічного ладу, реципієнтів інвестицій.

Читайте також: Чому гривня зміцнилася. ІНФОГРАФІКА

Добре, скажуть прихильники економічного зростання за рахунок інвестицій, ніхто не стане заперечувати необхідності інвестицій в інфраструктуру. Але в яку інфраструктуру, ось у чому питання! Наприклад, у США досить застаріла звичайна інфраструктура, зате сильно розвинені високотехнологічні сектори. Або погляньмо на Індію та Китай. В Індії, порівняно з Китаєм, слабко розвинена інфраструктура. Але в Індії немає і міст-примар, які є в Китаї (де, виходячи зі створеної інфраструктури, повинні жити по мільйону чоловік і більше, а реально живе значно менше). Немає в Індії і гайвеїв, на деяких із яких у Китаї проїжджає з десяток машин на день. Зате в Індії є розвинений комп'ютерний кластер у Бангалорі та Хайдарабаді. Загалом у низці секторів економіки Індії зростання органічне й технологічне, і це постіндустріальне зростання. А в Китаї превалює індустріальне зростання.

Багато хто скаже – нам в Україні хоча б індустріального зростання досягти. Але успішні зусилля з відродження українських підприємств старого індустріального ладу стратегічно не принесуть успіху, якщо не будуть створені нові сектори індустріального зростання в рамках парадигми третьої та четвертої промреволюцій.

Зрозумійте мене правильно – інвестиції в інфраструктуру спрямовувати потрібно. Потрібні інвестиції в інфраструктуру ЖКГ, ймовірно це малося на увазі, кажучи про те, що зростання економіки стимулюватиме закон про концесії. Але дуже важливо створювати інфраструктуру розвитку для компаній, які обрали технологічний вектор. І створювати умови для інвестицій саме в таку інфраструктуру. Розвинуте індустріальне суспільство побудує на кошти, отримані від торгівлі високомаржинальною технологічною продукцією, затребуваною на світових ринках, потрібну йому інфраструктуру. А ще допоможе знайти кошти для інвестицій в інфраструктуру ЖКГ, автодороги, аеропорти.

У низці старих індустріальних секторів економіки України є структурні чинники для інвестицій. Але стимулів у вигляді високої рентабельності та зростання продуктивності небагато. Це й заважатиме швидкому економічному зростанню за рахунок інвестицій. Потенційне зростання економіки найчутливіше саме до динаміки продуктивності. Наприклад, у США за останні 100 років зростання продуктивності забезпечило більше половини приросту ВВП. А в нас про необхідність істотного підвищення продуктивності говорять куди рідше, ніж про інвестиції.

Так, не варто нехтувати зростанням економіки за рахунок інвестицій, потрібно тільки розібратися зі стимулами. Стимули для інвестицій можна розділити на дві групи: структурні та кон'юнктурні. Структурні дають компаніям можливість розширюватися в конкретних галузях. Кон'юнктурні – ті, які формуються внаслідок суми компонентів бізнес-циклів і флуктуацій на міжнародних ринках.

Читайте також: "Соціальна держава" без майбутнього: популістам кортить повернути Україну в дев'яності

У 1957 році Мілтон Фрідман сформулював гіпотезу перманентного доходу, на якій базується логіка аналізу наслідків тимчасового й постійного збільшення доходу. За несподіваного зростання доходу його одержувач вважає це тимчасовим явищем і значну частину такого збільшення зберігає, а не витрачає на поточне споживання. Якщо в подальшому дохід залишається на високому рівні, його одержувач адаптується до цього рівня й починає більше споживати, а норма заощадження зменшується (разом із нею знижується і потенціал для інвестицій). Схильність до споживання за тимчасового збільшення доходу є невисокою. Економічні агенти пристосовуються до нових рівнів цін, наприклад, на зерно або метали (у випадку з Україною), оскільки не вірять, що більш високий рівень цін матиме довгостроковий характер. Робити ставку на кон'юнктурні стимули для інвестицій – не найкраща ідея.

На чому я пропоную зробити акцент, якщо йдеться про прискорення зростання економіки? На створенні конкурентних товарів (що вдалося експортоорієнтованим країнам Південно-Східної Азії). Успішними будуть країни, які зможуть розробити, виробити й поставити на ринок ідеальну в технологічному плані продукцію та послуги. Розуміння цього має визначити не тільки вибір стратегії, а й ефективність розподілу економічних ресурсів, які у нас дефіцитні. А технологічний розвиток і підвищення ефективності ведення бізнесу повинні стати першочерговим завданням. Тому потрібно сприяти структурним стимулам для інвестицій.

Якщо в нас вироблятимуть високотехнологічну продукцію, якщо бізнес в Україні буде ефективним, якщо зросте продуктивність, це саме по собі стане мотивами для інвестицій. Можливо, навіть у більших обсягах, ніж ті, які озвучує міністерка фінансів. Тоді потенційні інвестори розштовхуватимуть одне одного ліктями к приймальнях керівників "Південмашу" й заводу Антонова, пропонуючи свій інвестресурс на найвигідніших умовах.

Сприятливий бізнес-клімат, який також віднесено до чинників, необхідних для прискорення зростання економіки, має принципове значення із позицій привабливості економіки України для інвесторів, оскільки пожвавлення інвестиційного попиту також є одним із пусковиків економічного зростання.

Підведу підсумок. Оптимальна стратегія сприяння швидкому економічному зростанню така: потрібні інвестиції у високотехнологічні сектори, які забезпечать виробництво високомаржинальної продукції, затребуваної на світових ринках.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram