Ви вмієте програвати? Саме так – не вигравати, не перемагати, а потерпівши поразку, не втратити власної гідності та зв'язку з реальністю?

Якщо і є в житті "ключ від всіх дверей" – то, на мою думку, це вміння програвати, вміння конструктивно приймати несприятливий результат, коли наперекір всім твоїм намаганням, затраченому часу та зусиллям, надіям та сподіванням, відбувається зовсім не те, на що розраховував або прагнув досягнути.

Напевно, візьму на себе сміливість стверджувати, що в житті немає мистецтва більш важливішого, ніж вміння програвати. 

Не знаю як у вас, але в моєму житті помилок і поразок було значно більше аніж перемог. Виходячи з цього, моє ставлення до поразок значно сильніше визначає якість мого життя, ніж радість від перемог. На протязі багатьох років я вперто та наполегливо намагалась перемагати і вигравати. 

Читайте також: 10 правил здорових дебатів

Завжди, всюди, у всьому і наперекір будь-чому. І якщо в чомусь перемогти мені не вдавалось, я пробувала раз за разом, знову і знову, не відступаючи ні на крок, насправді лише виснажуючи себе, але будучи твердо переконаною, що наступного разу обов’язково все вийде як треба. Так, мені вдалося багато чого досягнути, але лише набивши не одну шишку на лобі, і ставши не на одні граблі, я нарешті зрозуміла, що така впертість та цілеспрямованість абсолютно не покращує мого життя. 

З часом я дійшла висновку, що зовсім не перемоги, а саме помилки та поразки, а точніше ставлення до них, роблять нас тими, ким ми насправді є, бо заставляють зрозуміти і прийняти власні обмеження, позбавляють ілюзій та марних сподівань, і таким чином проявляють нашу індивідуальність.

Поразки і програші вказують нам шлях до себе справжніх, поза очікуваннями наших друзів чи рідних, поза навішаних школою чи батьками рольових моделей, поза обов'язкових соціальних норм, що прирівнюють всіх і кожного до єдиновірних стандартів успішності. 

Саме обмеження в повній мірі проявляють нашу індивідуальність. Або іншими словами, те, якими ми не можемо бути, проявляє те, якими ми бути можемо. Непереборні перешкоди перестають сприйматися такими, якщо не намагатися їх маніакально долати без кінця і краю, переслідуючи успіх та перемоги, а спробувати використовувати їх в якості дорожніх знаків на шляху. На шляху до розуміння того, в чому полягають наші справжні здібності і таланти.

Читайте також: Блог психолога: як прийняти результати виборів?

Якщо чесно, програвати взагалі цікавіше і корисніше, ніж перемагати! Тому що перемоги, за великим рахунком – лише побічний продукт того досвіду, який отримуєш дякуючи пережитим поразкам та помилкам. Успіхи в житті лише підтверджують те, що ми вже знаємо та вміємо.

Поразки, помилки, програші мають в собі величезний потенціал – нових знань, нових умінь і що найголовніше, нового розуміння самого себе. Вигравати просто, для цього нічого особливого не потрібно – лише вміти користуватися набутим досвідом. Набагато складніше навчитись програвати – так, щоб використовувати програші, помилки та поразки як сходинки до головної перемоги – розумінню та прийняттю себе, таким як ти є.

Вміти програвати – значить бути вільним. По-справжньому вільним, коли ти нікому і нічого не зобов'язаний. Тому що ніщо так не обмежує свободи, як безконечна необхідність перемагати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram