Науковець розповів, як відбулось імпортозаміщення російських компонентів у сфері озброєння
Ілюстративне фото
Вітаю усіх із щойноприйнятим законом про мову і дякую депутатам, що дослухались до зауважень науковців, які широко вживають в своїй роботі також англійську та мови ЄС.
Імпортозаміщення російської, як на мене, відбувається успішно.
А зараз я Вам дуже коротко розповім про імпортозаміщення російських компонентів в критичних для нас технологіях.
По-перше, слухав доповідь директора "Турбоатому" – підприємства, що робить турбіни для АЕС, ТЕС та ГЕС.
Так-так, їхня робота є необхідною складовою появи електрики у Вашій розетці.
До війни деякі важливі вузли їхніх турбоагрегатів надходили з Росії. За ці 5 років спільно з вченими-матеріалознавцями з наших наукових інститутів вони цієї залежності позбулися.
Читайте також: Технології не стоять на місці: Водневі авто мають стати доступним для кожного автомобіліста
Більше того, вони вибороли 6 з 7 проектів фінансування від ЄБРР і, якщо я не помиляюсь, забезпечені роботою на 4 роки вперед.
Скільки там сотень мільйонів доларів контрактів – я не запам‘ятав, але щиро за них радію.
(До речі, вітаю. Наші вчені обгрунтували подовження ресурсу 2-го енергоблоку Південноукраїнської АЕС до 2039 року. Вважайте це кредитом МВФ, бо подовження ресурсу економить нам кілька мільярдів доларів. По телебаченню про це не розкажуть).
А тепер найсмачніше.
По-друге, доповідався гендиректор Павлоградського хімічного заводу. Це підприємство робить ракетні палива.
До війни з Росією Україна практично не мала виробництв ракетних палив, а з того, що ми таки мали (якісь потужності з перезарядки) – 95% було втрачено на окупованих територіях.
В ЗМІ багато говорили про проблему виробництва елементарних патронів, але не меншою була відсутність власного замкненого циклу виробництва ракетно-артилерійського озброєння.
Все, що ми маємо – типу Точок-У чи градів-смерчів – шалено вистрілювалося у 2014-2015 роках, коли наші війська чіплялися усіма наявними засобами за обгорілий український чорнозем.
Багато ракет вже були прострочені і, звісно, росіяни нам би не подовжили термін їх експлуатації.
У 2015 році вченими наших академічних інститутів та університетів спільно з Павлоградським заводом та іншими підприємствами українського ОПК було розпочато роботу з виправлення цієї проблеми.
Читайте також: Аtlantic Сouncil: Генетическая революция уже происходит, неся серьезные последствия для национальной безопасности
З тих пір Ви почали постити картинки ракетної системи Верба про "Не я б‘ю, верба б‘є", пишатися Сапсаном на Параді та шерити відео випробувань Нептуна, але точно не знали ось про що:
– За цей час було розроблено понад 70 технологій, завдяки яким ми змусили наші бойові ракети літати,
– Збудовано понад 20 нових технологічних ліній з виробництва ракетних палив і вибухових речовин,
– Нові технології та нове обладнання (з Німеччини, здається, але можу помилитися) на заводі дозволяють робити корпуси ракет легшими і літають вони далі,
– Тепер Україна має на 98% замкений цикл з виробництва ракетно-артилерійських озброєнь, а саме оперативно-тактичних ракет, ракет систем ППО, а також, якщо державі знадобиться, стратегічних ракетоносіїв з дальністю до 5000 км.
– В торпеди ми тепер теж вміємо.
Мімімі.
Тому скажу так. Поки в Україні є промисловість і наука, українську ми здатні захистити не тільки в медіа-, а й у реальному фізичному просторі.
Бо ж пам‘ятаємо кожне зерня 33-го і "Ніколи знову".
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки