MENU

Чотири важливі наслідки кремлівського "Безмертного полку"

2036 0

Акція "Безсмертний полк" цього року остаточно перетворилася на кремлівську пропагандистську агітку, демонстрацію впливу Кремля не лише на пострадянському просторі, а й у світі в цілому.

Але навіщо Кремль спекулює мертвими солдатами, навіщо перетворює день закінчення Другої світової війни на ілюстрацію до серіалу "Гра престолів"?

Акція "Безсмертний полк" – прекрасна ілюстрація того, як влада приватузує народну ініціативу й перетворює її на пропаганду. Ініціатори акції просто бажали вшанувати пам'ять своїх родичів. Але в Кремлі швидко зрозуміли, які переваги створює переведення акції на державний рівень.

Читайте також: "Безсмертний полк" – один зі способів стати корисним ідіотом Кремля

По-перше, це допомогло довести, що населення підтримує офіційну версію історії країни. Друга світова із трагедії перетворилася просто на перемогу, на парад, на якому жертви – статисти на портретах. Путінові вдалося остаточно поховати "солдатську правду" про війну, яка навіть у роки радянського режиму протистояла брехні політпрацівників і маршалів.

По-друге, вдалося остаточно поховати ідею національного примирення самих росіян. Для багатьох із них – а це сотні тисяч людей – війна була продовженням Громадянської, тому вони й воювали на боці Гітлера проти Червоної армії. У цих людей теж є нащадки та спадкоємці, але з портретами родичів вони не ходять. Як не ходять із портретами родичів нащадки репресованих сталінським режимом у роки війни – жителів окупованих територій, представників вигнаних народів, солдатів, які загинули від рук радянських спецслужб. Режим штучно виділив "перший сорт" росіян – тих, хто може пройти поруч із Путіним.

По-третє, було вирішено довести, що ті на пострадянському просторі й у світі, хто не підтримує кремлівської акції – мало не прихильники Райху. Це допомогло виправдати війну проти України, мобілізувати людей радянського мислення серед емігрантів, сприяти відродженню сталінізму.

Читайте також: "Сталін не винен": історичне рішення російського суду

По-четверте, це допомогло мінімізувати ефект від дійсно важливих акцій, що не тривають кілька годин і щодня нагадують про жертви сталінських репресій. Наприклад, акції "Остання адреса", чиї організатори встановлюють таблички на будинках убитих Сталіним. І в результаті російське суспільство остаточно перетворилося на суспільство без справжньої пам'яті, так що сюжет модного блогера про Колиму викликає захоплення навіть у представників ліберальної публіки. Путінові вдалося домогтися деградації власного народу.

Який це має стосунок до пам'яті жертв? Ніякого! Російська влада завжди була байдужа і до мертвих, і до живих. Від живих ветеранів завжди відбріхувалися подачками, як від мертвих тепер портретами.

Тому не потрібно влаштовувати альтернативні акції і носити "свої" портрети. Ми – не росіяни, наші близькі заслуговують пам'яті, а не біснування. А пам'ять – це чесна розмова про історію. Пам'ять – це національне примирення. Пам'ять – це доглянуті могили й не занедбані кладовища. Пам'ять – це медична та соціальна допомога останнім солдатам війни та її дітям. Пам'ять – це пам'ятний знак на будинку жертви репресій.

 Жива пам'ять – це коли кожен день, а не раз на рік.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Віталій ПОРТНИКОВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини