Андрій Кураєв

Багато разів від різних діячів лунали в Україні заклики стати "базою" для російських опозиціонерів, щоб вони тут мали змогу безперешкодно вести свою демократичну діяльність, пише для "Тижня" Ігор Лосєв

Водночас неодноразово з боку розважливих українців звучали заперечення й зауваження, де увагу звертали на те, що не так усе просто із цими російськими громадянами, для яких Україна повинна стати "другою Батьківщиною". Слушно закидалося їм, що вони, хоч і супротивники Путіна, часто-густо залишаються імперськими шовіністами в тій чи іншій формі.

Ворогами Путіна в РФ є не тільки демократи й ліберали, проте й, наприклад російські фашисти, які не можуть пробачити диктаторові, що він, обмежившись Кримом і Донбасом, не пішов одразу на Київ і Львів. Є такі представники "російської демократичної опозиції", які досі мріють про "демократичну" імперію, яка збігалася б із колишньою територією Радянського Союзу та царської Росії, але була б "демократичною"…

Українці повинні добре пам’ятати, на якому питанні закінчується російська демократія. Ті з російських лібералів, які до 2014 року відвідували Україну, були зовсім не від того, щоб покерувати тубільцями та навчати їх "правильно" мислити й жити, демонструючи цілком імперські зверхність і пиху.

Запам’яталася Ірина Хакамада з її порадами повністю змінити й без того ліберальну та беззубу мовну політику в Україні (а над усе у Криму, де й такої не було), Ілля Яшин, який шпетив українців за недоліки української демократії, та й багато інших. Не згадуватимемо проти ночі відомого Навального, також нібито демократа, але специфічна російського штибу…

Читайье також: Росіяни – вороги: фіналом цієї спецоперації може стати перемога Росії в Україні

Здавалося б, усе зрозуміло із цією темою. Однак нещодавно в телеефірі виступив ексдепутат Державної думи РФ Ілля Пономарьов, що від якогось часу мешкає в Україні, і закликав якомога більше приймати на українській землі сучасних російських дисидентів і створювати їм усі умови.

Практично в цей самий час дав інтерв’ю ліберальному російському ЗМІ "Настоящее время" знаний російський релігійний діяч, диякон Російської православної церкви Андрій Кураєв. Він також має репутацію ліберала. Пан Кураєв – жорсткий критик порядків у нинішній РПЦ, не боїться дошкульно висловлюватися на адресу патріарха Кирила й особисто Путіна.

В інтерв’ю, про яке йдеться, Кураєв виступав у цьому своєму звичайному стилі. Пороте спокійний хід спілкування з журналістом було порушено. Питанням про Україну… Зокрема, про Православну церкву України. Тут перед очима публіки постав зовсім інший Кураєв.

Судячи з усього, ПЦУ не влаштовує диякона Андрія насамперед тим, що вона не РПЦ. Ось що Кураєв сказав: "Й ось ми бачимо, що за всієї політичної несимпатичності москальської церкви, якщо судити про неї з українських медій, все одно більшість українців, якщо не брати крайні західні регіони, починаючи з Вінниці й далі на схід і південь, і кияни зокрема, вибирають храми Московського патріархату".

Лукавить диякон. Несимпатичність москальської церкви часто-густо демонстрували не українські медіа, а сам Кураєв, і в значно жорсткішій і дошкульній формі. Він також удає, що не знає, що на Сході й Півдні України є чимало районів, де храмів української церкви практично немає, бо такою була політика Кучми та Януковича, які всіляко сприяли Московському патріархатові, а Київський лише не чіпали, а де інде й переслідували на рівні місцевої влади.

Кураєв ніяк не пояснив, чому він вважає, що більшість українців підтримують російське, а не українське православ’я, коли всі соціологічні опитування показують, що прихильників української церкви щонайменше вдвічі більше, ніж московської… В Україну з Москви ще 1998 року приїхали російські соціологи, які й установили факт значної переваги кількості українських православних над московськими. За понад 20 років, що минули, ситуація ще більше змінилася на користь української церкви.

Читайте також: Іншої Росії не буде. Навіть без Путіна

А за даними Інституту соціології НАН України ще у 2000-му співвідношення було таким : УПЦ Київського патріархату – 32,8% віруних, УПЦ Московського патріархату – 9,8%.

А далі "Остапа понесло", і Кураєв висловився цілком у дусі офіційної російської пропаганди, мовляв, ніяких українців ніколи не було, а український етнос лише сьогодні народжується: "Дуже непростий процес, зі своїми, природно, ексцесами, зовсім жахливими, на кшталт нацизму тощо"…

Цікаво ,а що ж то був за етнос, що розмовляв українською, читав Шевченка та Котляревського, співав українських пісень? І ще й тисячу років тому мав багато ознак, що притаманні й сучасним українцям.

У 70-ті роки ХХ ст. молоді аспірантка кафедри антропології Московського університету Тетяна Алексєєва (нині членкиня-кореспондентка РАН) провела в Київській області дослідження, вона порівняла черепи з поховань часів Київської Русі з черепами із кладовищ Київської області нашого часу й установила, що нині в селах Київщини живе й помирає та ж сама антропологічно людність, що мешкала у древньому Києві… Її дані було викладено в офіційному журналі "Советская этнография".

Російський історик і вихователь царських дітей професор Ключевський на запитання, якою мовою розмовляли у древньому Києві, відповів: "Приблизно такою ж самою, якою і сьогодні розмовляють селяни в селах навколо Києва"...

Що ж то був за загадковий для Кураєва етнос?

Ну що, дамо панові Кураєву політичний притулок в Україні?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube