За вихідні проїхали по Україні майже 2000 км. Київ-Миколаїв-Херсон-Генічеськ-Арабатська стрілка. Арабатська стрілка-Генічеськ-Мелітополь-Запоріжжя-Кам"янське-Решетилівка-Київ. Ну, і по Херсонщині в Асканія Нова.

Зворотня дорога, хоч вийшла трішки довша по кілометражу і на півтори години по часу (здебільшого через масу автотранспорту на дорогах через гробки), але справила враження кращої (за якістю покриття).

Поліція зупиняла раз – на в"їзді з Запорізької в Дніпровську область на Н08: у вас кришка від паливного бачка відкрита, ми лише перевіримо документи на машину. На українську сержант не перейшов, я не скандалив, тому зайняло все хвилин 5 (хоча і це було непотрібно).

Читайте також: В Україні чи закордоном – вісім причин обрати для відпочинку Закарпаття

Поїздка по Р-47 на Херсонщині коштувала частини бампера – дещо повідлітало після потрапляння на швидкості в ями.

Загальний висновок – краще на південь на своєму авто не подорожувати (власне, дорога як інженерна споруда закінчується відразу за Білою Церквою на Київщині). Ті маленькі частинки відремонтованих доріг, що де-не-де трапляються, можливо, і достатньо для прес-релізів, але цілком недостатньо для комфортної і безпечної їзди.

А мандрувати на південь в цей час треба. Я вже забув, що таке степове повітря, яке смачно пахне. У нас вдома усі алергіки на пил, пилок і цвітіння, але, очевидно, тут проблема більше в київський екології. Бо від пишно-красного цвітіння трав та дерев на Херсонщині може стати млосно... але чхати не хочеться.

Читайте також: Каменец-Подольский, Хотин и Черновцы. Городам не хватает качественного пиара и логистики – Казанский

Прекрасна і Арабатська стрілка. Не був там років 35. Цікаво бачити, як інфраструктура і цивілізація поступово проникає у найвіддаленіші куточки країни. З цим, щоправда, йде усіляке сміття і часами дике бажання заробити. Тим не менше...

Може здалось... Але українська мова для місцевих чужа. Агресивності до української (як було в 2013 в Криму) немає. Але ти все рівно чужий. І деякі слова треба перекладати. Тривожні відчуття, як в 2013-му в Криму трохи згладжують де-не-де видимі українські і кримськотатарські прапори... і БТР-и. Наші БТР-и.

А основне враження від поїздки лише повторює давно сформований висновок – красива у нас країна. Тільки, схоже, не тим людям дісталась...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram