Професор Пономарів

Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Про зміни, які вона впроваджує, йдеться в матеріалі НВ

У пояснювальній записці проекту постанови уряду йдеться, що потрібно уніфікувати вживання нових мовних форм. Адже орієнтири суспільства змінилися з українсько-російської двомовності на українську мову як єдину державну.

Нова редакція Українського правопису взяла за основу українську правописну традицію, а також врахувала новітні мовні явища. Сучасна редакція повернула деякі особливості правопису 1928 року, а також відреагувала на зміни в сучасній мовно-писемній практиці.

Зокрема – щодо слів іншомовного походження. Тепер розширено межі використання орфографічних варіантів. Наприклад, звук, який позначається англійською літерою g у прізвищах та іменах людей можна передати як буквою г, так і літерою ґ. У разі застосування букви г відбуватиметься адаптація до звукового ладу української мови. Літера ґ буде імітацією іншомовного звуку.

У новому правописі також закріпили тенденцію до утворення фемінітивів. Зміни у правопис внесли, тому що вони набули поширення в суспільному, науковому й культурному житті. Уніфікація витіснить із ужитку численні паралельні форми та їхнє графічне передавання, а також подолає суперечності між правописом і мовною практикою.

Читайте також: Професор Пономарів: Нинішній офіційний правопис – зросійщений і має багато недоречностей

Ще чотири роки тому над новою редакцією українського правопису почала працювати Комісія з питань правопису. До її складу увійшли 25 науковців та науковиць. Серед них – представники Академії Наук, університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені Мечникова, Києво-Могилянської академії, Харківського національного університету імені Каразіна, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Правопис не може бути вичерпним, втім кодифікує найпоширеніші або дискусійні орфографічні положення, йдеться в пояснювальній записці до постанови Кабміну.

Кардинальних змін немає

Кардинальних змін, що потребують перенавчання – немає. Але збільшилася кількість варіантів написання, роз’яснила в коментарі "Радіо НВ" членкиня комісії, завідувачка відділу стилістики та культури мови Інституту української мови національної академії наук Світлана Єрмоленко.

Дозволено використовувати два варіанти закінчення слів у давальному відмінку. Вони можуть бути -ові, -еві або -у, -ю. Деякі закінчення в родовому відмінку також зробили другим можливим варіантом. Наприклад, у таких словах як повісті, совісті, мужності дозволити закінчення и: совісти, повісти, мужности.

Втім лише для художніх текстів. В офіційному стилі залишиться традиційний варіант із закінченням і. Також у новий український правопис включили фемінитиви, розповіла мовознавиця.

Чітких правил не прописали, втім зазначили, що іменники в українській мові відображають тенденцію створення граматичного жіночого роду.

Читайте також: Наш лінгвоцид: пригадати українську мову та її репресовані слова

"Не всі іменники, не всі форми дозволяють утворювати фемінітиви, але тенденція така є, і правопис відбив цю тенденцію. Але такої "зобов'язалівки" немає. Ми фіксуємо те, які тенденції є в мові. А практика-то каже: от будуть словники, їх укладають, редагують, сперечаються, чи буде прем'єрка, чи не буде прем'єрка. Ми ж звикли до того, що секретарка є, друкарка є, вчителька є", – зазначила Єрмоленко.

Косметичні новації

Переважна більшість членів комісії не підтримували суттєвих змін в український правопис. Тому здебільшого вносили лише косметичні новації, розповів у коментарі "Радіо НВ" доктор філологічних наук Олександр Пономарів.

На думку професора, змін, яких дійсно потребував правопис, не ухвалили. Пономарів вважає, що варто було б змінити написання слова лауреат: замість літери у писати в, тому що це слово латинського походження, що означає увінчаний лаврами. Натомість залишили російськомовний варіант, зазначив Пономарів.

Потрібно було також дозволити відмінювання таких слів як пальто, кіно, ситро, метро, депо, додав професор. Втім, як і 70 років тому, залишили відмінювання лише для слів пальто і ситро.

"Чому в нас відмінюється тільки пальто, яке Павло Григорович Тичина, коли був міністром освіти й підписував правопис 1946 року, він єдине це слово відстояв, що його потрібно відмінювати. А потім ще пізніше колись додали ситро. Всі ці іменники на о повинні відмінюватися. У нас вони всі колись відмінювалися як і в усіх слов’янських мовах, крім російської. Я вийшов з кіно – це все одно що я виглянув з вікно", – зазначив Пономарів.

За новими правилами, слово пів треба писати в усіх випадках окремо. Тому що це іменник, який означає половину. Раніше пів писали через дефіс, з апострофом і разом. Також домовилися щодо кличного відмінку ім'я Ігор. Правильно буде звернутися Ігорю.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

НВ