Рішення Міжнародного трибуналу ООН із морського права – важлива політична та дипломатична перемога України над Росією. Але це – перемога символічна, вона не призведе ані до звільнення українських моряків, ані до повернення українських кораблів. Російська Федерація ще до початку розгляду українського позову підкреслювала, що режим судноплавства в Керченській протоці перебуває поза компетенцією Міжнародного трибуналу. Та ж позиція заявлена ​​в реакції МЗС Росії на рішення трибуналу. Більш того, в спеціальному арбітражі, який розглядатиме справу по суті – і цей процес може дійсно тривати роками – російська сторона збирається говорити суто про відсутність юрисдикції для розгляду даної ситуації.

Читайте також: Україна зникає із шахівниці великої політики?

Росія ще 2014 року встала на шлях повного ігнорування засад міжнародного права. Це свідома політика президента Володимира Путіна, який хоче домогтися перегляду самих основ наявного міжнародного права й домовитися про це із Заходом. І на позицію російського лідера не вплинуть жодні санкції, ніякий тиск міжнародної спільноти. Розраховувати можна тільки на крах наявного у Кремлі режиму, на готовність українців – від президента до пересічних громадян – до боротьби з цим режимом. В іншому разі можна з упевненістю говорити про можливість втрати Україною не тільки нових кораблів і військовослужбовців, а й нових територій на сході та півдні країни.

У зв'язку з цим можна вважати марними сподівання президента Володимира Зеленського, який заявив, що "виконання РФ наказу Міжнародного трибуналу ООН про звільнення захоплених українських моряків і кораблів може стати першим сигналом з боку російського керівництва про реальну готовність до припинення конфлікту з Україною". Президентові варто нарешті перебратися зі сторінок сценарію телевізійного "мила" до реального світу й побачити, що Кремль не має ані бажання, ані – що важливо – політичної можливості "розблокувати перемовини" й "вирішувати створені проблеми".

Читайте також: Росія відреагувала на розмови про референдум: саме цього Кремль чекає від нової влади

Весь час перебування Зеленського на посаді президента України – скільки б цей час не тривав – йому доведеться бути главою країни, що воює, країни, яка перебуватиме в постійному конфлікті з сусідом. І мета цього сусіда – знищення Української держави – не зміниться, поки не зміниться сама Росія. Або поки Україна не стане досить сильною та готовою дати відсіч агресорові та звільнити свої території.

Чим швидше Зеленський зрозуміє ці прості істини, чим швидше позбудеться наївності й тих у своєму оточенні, хто переконує його в можливості домовитися з Путіним, тим буде краще і для нього, і для країни, за яку він тепер відповідає.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram