MENU

Україна зникає із шахівниці великої політики?

1237 0

У заяві, яку новий заступник керівника Адміністрації президента України Вадим Пристайко зробив після зустрічі з головою держави, є один тривожний і дуже важливий момент. Пристайко повідомив, що українська сторона "хоче дізнатися про результати телефонної розмови Володимира Путіна, Еммануеля Макрона й Анґели Меркель"

У недавньому минулому про жодне таке бажання української сторони й мови не було. Зміст телефонних розмов, які проводили із президентом Росії президент Франції та федеральна канцлерка Німеччини, вони обговорювали із президентом України ще до того, як такі розмови взагалі мали місце. А вже необхідності робити спеціальні зусилля – та ще й на публічному рівні – для того, щоб дізнатися зміст такої розмови, й зовсім не було.

Меркель і Макрон – а до цього Меркель й Олланд – після свого спілкування із президентом Росії, як правило, зв'язувалися із президентом України. Або він зв'язувався з ними. І зміна президента Франції ніяк не вплинула на роботу в цьому форматі. Само собою вважалося, що якщо керівники Франції та Німеччини спілкуються з Путіним без президента України, то президент України повинен бути про це поінформований.

Читайте також: Європейські союзники розв'язують Росії руки – Портников

Зараз же ми бачимо, що ніяких контактів керівників країн-союзниць із Володимиром Зеленським щодо їхніх перемовин немає. І заступникові керівника Адміністрації президента доводиться розповідати про прагнення дізнатися зміст бесіди, хоча зрозуміло, що це – не його формат. Про зміст телефонних переговорів президентів говорять із президентами, а не з їхніми радниками.

Якщо це просто не дуже добре налагоджена комунікація, якщо в Зеленського просто немає реальних каналів зв'язку з керівниками країн Заходу – це ще півбіди. Зрештою, зусиллями того ж Пристайка такі контакти рано чи пізно будуть налагоджені.

І навіть не так страшно, якщо небажання Меркель і Макрона інформувати Зеленського про свій намір розмовляти з Путіним пов'язане з елементарною недовірою до нового глави Української держави. Зеленський іще має змогу завоювати цю довіру власними політичними діями та відмовою від найодіозніших "олігархічних" призначень у своїй адміністрації.

Читайте також: Перший закордонний візит Зеленського – куди й із чим

Найгірше, якщо ця ситуація пов'язана із прагненням Заходу розмовляти про нас без нас і спільно продиктувати Україні умови, які могли б допомогти західним столицям відновити добрі стосунки з Росією. У цьому разі телефонна розмова Меркель, Макрона й Путіна може бути лише прелюдією до остаточного зникнення України з шахівниці великої політики, а зустріч Трампа й Путіна в Осаці лише підтвердить це зникнення.

Звинувачувати в цьому Зеленського не доводиться – тим паче, що колишній шоумен лише адаптовується у президентському кабінеті. Але можна буде стверджувати, що Захід скористався зміною влади в Україні, її транзитом і "втомою" більшості прихильників Зеленського від конфлікту з Москвою для того, щоб вирішити цей конфлікт на свій – і російський – розсуд. І без особливого інтересу до українського уявлення про те, як такий конфлікт має бути вирішений.

Коли вважатимуть за потрібне – нам повідомлять і, можливо, навіть зателефонують.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Віталій ПОРТНИКОВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини