У Молдові все вирішує Влад Плахотнюк, хоч і не займає ніякої офіційної посади
Політичні вихідні в сусідній Молдові виявились значно гарячішими, ніж у нас. На фото в дивній для європейця після 1945-го позі – до суботи фактичний керівник Молдови Влад Плахотнюк. Формально без жодної посади у владі, по факту він впливає на прийняття всіх ключових рішень у країні. Формально проєвропейський демократ, він є ним настільки, наскільки, скажімо, ним є Коломойський. Це, власне, і є молдовський ІВК у середовищі без конкурентів. Монопольний олігархат – це значно гірше за те, що в останній десяток років було у нас.
Коли Плахотнюку не подобались політики, вони виїжджали з країни. Коли йому не сподобався прем'єр, його посадили за ґрати. Коли Владу знадобився бандитобізнесмен, який проти нього свідчив, того з порушенням процедури екстрадували з Києва до Кишинева. Плахотнюк має зв'язки, має ресурси та силу – і всім користається, тоді як населення активно залишає Молдову назавжди.
Серед тих, хто ще лишився, таке не подобається ні лівим, ані правим. У новообраному парламенті раптово створили коаліцію фракції проросійської та проєвропейської політсил – і призначили незалежний від Плахотнюка уряд. Олігарху це настільки не сподобалось, що під час суботнього засідання парламенту в ньому вимикали світло, вхід до багатьох владних будівель заблокувала тітушня, а Конституційний суд виносив рішення про нелегітимність документів нової влади ще навіть до того, як на цих документах ставили підпис. У нас Рада так швидко не працює, як в Молдові працював КС. Це настільки вразило місцеві аналоги "Опори" й "Чесно", що вони виступили із заявою про неконституційність Конституційного суду.
Читайте також: Політична криза у Молдові: Україна має діяти більш рішуче і наполегливо
А вчора зранку в напрямку Кишинева з усієї країни виїхали повні людей маршрутки. Більшість цих людей були бюджетниками, і збирались вони на мітинг "за Плахотнюка", тобто проти нової влади. І нарешті вперше за всі років 5 свого фактичного правління справжній директор Молдови вийшов на люди із тривалою промовою. Тому й такий специфічний жест: із незвички. Говорив він у цей час настільки конкретно, наскільки міг: "ми за будь-яку ціну не дамо перемогти тим, хто бажає Молдові зла". Кричати "Плахотнюк!" навіть у такій ситуації було надто дико, тому серед бюджетників запустили кричалку "Ми – народ!".
Опозиція, тобто тепер уже влада, закликала своїх прихильників не збиратись на вулицях, щоб мінімізувати провокації. Це цікавий "Майдан": відсутність на ньому є кращою за присутність. Тому що ЄС нову владу вже визнав, непрості місцеві центри Гагаузія й Тараклія також. Є всі підстави, щоб режим Плахотнюка поплавився. Якщо вдасться зберегти в країні громадський спокій.
Чому все це згадав і за цим стежу? Бо якось сам досить близько зіткнувся з "Плахою" та його політично-менеджерськиим особливостями. Влітку 2016-го я поїхав до Молдови, щоб написати серію матеріалів про те, що в країні залишилось від совка, що прийшло від ЄС і як взагалі молдованам ведеться. За годину після приїзду до Кишинева я дізнався, що спікер парламенту та прем'єр, формально головні люди у парламентській республіці, збирають прес-конференцію. За півгодини, без попередньої реєстрації та навіть ще в шортах, я на цій події був. Мінімальна охорона, мінімальний кордон: у мене навіть не попросили витягти речі з рюкзака, в нашому МінТОТ обшукують набагато ретельніше.
Прем'єр та спікер говорили, як у країні все класно, як Молдова виконує більшість вимог Угоди про асоціацію з ЄС і як рядові громадяни навіть не помітять недавню крадіжку з бюджету мільярда доларів. Якщо цікаво й ви не в курсі, погугліть "банківський скандал у Молдові". Однієї грудневої ночі в 2014-му країна втратила 12% ВВП.
Офіційна влада заспокоювала й обнадіювала, тоді як всі інші, з ким я перетинався і на терасі в хостелі, і в різноманітних ГО, і в офісах політиків, і в редакціях говорили про зовсім інше. Тоді я вперше почув термін "captured state", захоплена держава – коли реальне керівництво країною здійснюють люди "в тіні", яких народ не обирав.
Молдовани говорили про те, як "плахотнюківські" піджимають під себе бізнес (тоді якраз мав проблеми найбільший інтернет-провайдер країни StarNet). Говорили, як усе більше їхніх друзів залишали країну, бо задовбало. Дістав не так низький рівень життя, як мала ймовірність змін. Говорили про те, як молдовські чиновники дурять Брюсель: ЄС вклав величезні як на тримільйонну країну гроші для реформи системи правосуддя, але за ці гроші замість змінити правила судоустрою поставили в судах нові телевізори й поробили там євроремонти, антикорупційне бюро слабкіше за наше, поліція під Плахотнюком.
Власне, все рано чи пізно зводилось до цього прізвища. Хтось із моїх співрозмовників пригадував чи то байку, чи то правду, що пан Влад зібрав у одному з найбільш ошатних залів Кишинева – приміщенні Національного театру імені Міхая Емінеску – молдовських борців різних стилів (читайте, "головорізів"), і зі сцени говорив їм, що "ми одна команда й завжди підставимо один одному плече". Інша дівчина згадувала, що в дні антиплахотнюківських протестів у дворі готелю, який йому належить, про всяк випадок зібрались десятки людей у бронежилетах і касках. Іще хтось сміявся з його ЗМІ, де непублічного лідера підносили до небес, запевняючи, що спить він всього по чотири години на добу, а решту часу думає тільки про долю Молдови. І трішки про дітей-сиріт.
Словом, стало ясно, що без Плахотнюка в тому чи іншому форматі мій матеріал реальності не відобразить. От тільки олігарх не дає інтерв'ю: йому це не потрібно, оскільки він має кілька телеканалів, сайтів і газет, через які й транслює свої меседжі. "Ні, він не зустрінеться для розмови. Інші вже надсилали журналістські запити – сенсу немає. Ні для іноземців, ні для наших журналістів Влад недосяжний", казали мені. Але ж Молдова – маленька країна, а Кишинів доволі компактний. Багато хто знає, де Плахотнюк живе, і всі – де він працює. В офісному центрі Global Business Center біля однієї зі жвавих транспортних розв'язок. То я просто туди прийду, які проблеми?
Читайте також: ЕС признал новое правительство Молдовы
Легальний бізнес Плахотнюка – кілька готелей та кілька телеканалів - навіть на глобусі Молдови не претендує на якесь помітне місце. Але ж усі розуміють, хто є хто, тому назва БЦ у місцевих усмішки не викликає. Ця п'ятиповерхівка схожа на Podil Plaza – із такими ж дзеркальними вікнами, щоправда, золотого, а не синього відтінку. Стійку ресепшена прикрашено дорогими породами дерева. Біля секретарки – охоронець із навушничком у вусі. "Чого хочете?"
Так мене в Молдові не перевіряли ніде. Три рівні охорони. Останнім був чоловік із явно багатим життєвим досвідом. Прохання залишити рюкзак на рісепшені. Прохання сказати номер і молдовського, і українського мобільного – і вони, блін, одразу на обидва подзвонили! Чітко зрозуміло, де в Молдові влада.
"Плахотнюк із вами, на жаль, зустрітись не зможе. Але ось його близький помічник, ходіть". Це був Адріан Раду, офіційно головний піарник плахотнюківської медіагрупи, неофіційно, за словами молдовських опозиціонерів, також куратор місцевої ботоферми. Адріан живе на кілька країн, зарплата дозволяє. Це доглянутий, у явно недешевих сорочці та джинсах чоловік, який був зі мною по-піарницьки товариським і по-безнаказаному відвертим. Адже він – у команді господарів місцевого життя. Ось що він говорив:
– Так, Плахотнюк у Молдові все вирішує, хоч і не займає ніякої офіційної посади. Це нормально, адже кожному по здібностях. А він – дуже талановита, мудра і працездатна людина.
– Вся опозиція в Молдові фінансується з Москви. Ви що, сумнівались?
– З Молдови виїжджають, але це ж сучасний світ, всі кудись їдуть, потім повертаються, це нормально. "От я недавно з Шотландії повернувся, красиве місце, ніколи не були? З'їздіть обов'язково, скільки того життя".
– "Хто не з нами, той проти нас. Тривалий час ми працювали у зв'язці: неформальне джерело влади – Плахотнюк, а публічне обличчя – екс-прем'єр Влад Філат. Але останній вирішив, що вже виріс із дитячих штанців і готовий вести самостійну гру. і зв'язався з братами Цопами, а це головні Плахотнюка вороги. Цим він оголосив нам війну, а на війні, як на війні: хтось програє. Філат програв – і от зараз сидить, відпочиває". У жовтні 2015-го депутат Філат прибув до парламенту нібито свідчити у справі проти Генпрокурора. Натомість раптом із нього зняли недоторканність і віддали під суд за нібито махінації з мільярдом. Зрадник Плахотнюка отримав 9 років тюрми.
– Так, раніше до такої системи влади у світі ставились насторожено. Але вже всі все зрозуміли, недавно навіть із Вікторією Нуланд Плахотнюк у США бачився: "ви бачили, як вони цілувались?"
– Плахотнюк дійсно спить по 4 години на добу і має неймовірні здібності. "Це чиста правда. Він може думати над кількома проблемами одночасно, запевняю вас! Інколи може здатись, що він вас не слухає – але це лише означає, що йому в голову прийшла якась класна ідея. Це людина феноменальної ерудиції, яка добре розуміється як на астрономії, так і на гінекології. Чесно, Молдова без нього просто розсипеться".
Ідучи з Global Business Center, я почувався на диво погано. Так, ніби пробув кілька годин у важкій густій хмарі – з маніпуляцій, нахабства й загроз. Такий собі мікромордор. На маленьку Молдову, втім, його вистачає сповна.
Після публікації статті нею ділились між собою молдовські опозиціонери, перекладаючи через гугл-транслейт і вражаючись хуцпі плахотнюківців. Все хотіли перекласти її румунською й опублікувати для молдовської аудиторії, бодай десь у блозі - втім, ніколи цього не зробили.
Так, згадалось. Мабуть, зараз у цьому бізнес-центрі активно палять документи. І, дуже сподіваюсь, у найближчий час із кишинівського аеропорту вилетить літак із досить важливими персонами на борту – і навіть найгеніальніший в тій компанії не матиме відповіді на питання, коли вийде повернутись.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки