Останній рік я здаю кров кожні три місяці. Для І, для А, для N та знову для І. Так сталося, що як тільки правила донорства дозволяють, я здаю кров.

Пам’ятаєте дитячий фільм "Гостя з майбутнього" й головну героїню Алісу? Оту дівчинку з великими блакитними очима. Вона – копія моєї подруги І. Точніше, І була копією тієї Аліси, поки не захворіла. Я здала кров.

Уявіть собі Амазонку. Білявку з карими очима – енергійну, активну, сильну, яка вміє бути жіночною, варити борщі та пекти торти для сім’ї, одночасно заробляти гроші на власноствореному підприємстві та керувати машиною на "механіці", бо так зручніше. Це моя подруга А. Їй робили операцію, і я знову здала кров.

N – це незнайома мені дівчина, яка опинилась у важкому стані в реанімації після пологів. Я її не знаю, але вона з Криму, а кримські своїх ніколи не кидають. Я здала кров.

Можу сказати одне: здавати кров – це неважко. Зовсім. Тому що я майже здорова людина. Не дуже тямлю в показниках, але усі цифри в медичній довідці первинного обстеження в мене в межах норми, хоч у космос посилай. Треба скоріше писати Ілону Маску. Такий здоровий організм пропадає, а я з дитинства мріяла стати жінкою-космонавтом. То може нарешті настав мій час?

Читайте також: Експорт крові: в умовах нестачі донорів Україна продає препарати з крові за кордон

Закликів про допомогу зараз багато. Іноді ми реагуємо, іноді проходимо повз, бо це постійне "допоможіть" втомлює. Іноді люди просять грошей, а ми або не маємо вільних ресурсів, або вже не віримо, що вони підуть до адресата, бо багато шахрайств. А іноді ми не реагуємо, бо це вимагає від нас зусиль, а ми й так живемо в ситуації стресу, і в нас немає сил, часу, енергії та бажання. То ми байдуже йдемо далі.

Донорство – це не примха, а іноді єдиний спосіб врятувати людину. Здорових людей мало. І навіть відносно здорові люди мають багато протипоказників. Із тих, хто хоче здати кров, багато тих, хто не може, бо хворів у дитинстві, наприклад, гепатитом А.

А ще не можна ось так просто взяти й завтра піти здати кров. Бо, можливо, ви сходили до стоматолога за останні два тижні або три місяці тому зробили татуювання, учора ввечері поїли картоплю-фрі з МакДональдсу, або випили начебто здоровий кефір на ніч чи нездоровий алкогольний коктейль ввечері після роботи, щоб розслабитися та зняти стрес. Або злітали в екзотичну Африку, п’єте заспокійливе чи антибіотики.

Протипоказань багато, і хоча ви щиро хочете допомогти, не хворіли в дитинстві та маєте потрібну групу крові – але ні, ви не можете це зробити, і таких, як ви, багато.

Якщо унеможливити якісь більш серйозні фактори, то насправді рекомендації з донорства дуже прості. Я здаю кров не перший раз, тому можу трохи про це розповісти.

1. Це дуже легко, займає мало часу (сама процедура займає п’ять хвилин), це неболяче. Медичні працівники піклуються про вас та контролюють ситуацію.

2. Не руйнуйте себе усвідомлено – алкоголь, куріння, жирна й молочна їжа – не твої супутники.

3. Здоровим бути потрібно. Чому? Дивіться пункт чотири.

4. Навколо вас такі самі люди, як і ви; вони також руйнують себе, тож, якщо допомога знадобиться вам, допомогти буде нікому.

5. Якщо у вас рідкісна група крові, дивіться пункт чотири. Вас просто нікому буде рятувати. У мене перша позитивна – я такий собі мас-маркет, і мене точно на усіх не вистачить. То, може, ви все ж таки подумаєте, якщо не про себе, то про інших?

Читайте також: Індія більше не пересаджує органи українцям: правда чи міф? І чому небезпечно "розганяти зраду"

6. Іноді майже здорова людина після донорської процедури, трошки "від’їзджає", тобто втрачає свідомість. Ви можете бути міцним дядькою або впевненою у своїх силах жінкою, але то все не показник. Таке може статися з ким завгодно. Тобто, якщо ви вже мали такий досвід або дуже боїтеся, наступного разу не підете на процедуру донорства, а це означає ще мінус одна людина або десять, або тисяча. Тобто, нас, донорів, усе менше.

Бути донором неважко, тільки потрібно почати з себе та хоча б трохи слідкувати за своїм здоров’ям. Для цього не потрібні державні кошти чи державна програма. Це всього лише ваше бажання й розуміння. Бути здоровим модно, і це дуже просто зробити, якщо є бажання й розуміння, – від тебе особисто залежить життя іншої людини. А ти так само залежиш від того, що вчора з’їла на вечерю інша людина із такою самою групою крові, як в тебе.

Да, так просто. Ти залежиш від того, чи той хлопець, який працює в офісі навпроти, не вип’є бокал пива в п’ятницю або чи та двадцятирічна дівчина не вирішила зробити собі тату три тижні тому. Ти залежиш від них, а вони від тебе. Якщо відповідальними будуть вони – будеш жити. Якщо здоровим будеш ти – жити будуть вони. Усе дуже просто й нескладно.

Будь ласка, здайте кров та не робіть так, щоб це неможливо було зробити. Просто може статися, що колись крові не вистачить саме вам.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram