З приводу вчорашньої акції під АП – точка зору учасника.

Я пішов на акцію, тому що, як громадянин, підтримую погляд стосовно великих ризиків національній безпеці від ідей, які закладені в новому форматі Мінських угод. Але від самої акції отримав певні розчарування.

Моя громадянська позиція: "Кожен має право на помилку, але ніхто не має права на повторення помилки, наслідки якої вже відомі". Не забуваємо, що причиною котла Дебальцево став Мінськ, цю причину можна коротко охарактеризувати так: "повірили силі російської обіцянки". Тоді, те, що Дебальцево може опинитись в котлі, бачили всі, але влада повірила тому, що в Мінську РФ визнала це місто нашою територією і зобов'язалась не претендувати на неї. Але вони порушили обіцянку, що вартувало Україні багатьох життів солдатів. З цього моменту Мінський фомат перетворився на виключно переговори із обміну полонених. Та нинішня Адміністрація вирішила відновити його міжнародно-правову форму, ще й погодилась розглядати інструменти, які вже були і нічого, окрім втрати територій і втрати життів, не приносили. Цей ризик я, як громадянин оцінив як досить серйозний.

Коли пролунали заклики вийти на акцію, багато хто з ветеранів знали, що основними організаторами є бійці із близького оточення Порошенка. З цього приводу було багато розмов, які зводились до того, що політична і громадська опозиція – різні речі. Ідея акції має бути не проти Зеленського, а проти його конкретного рішення, тоді це громадська позиція. Також, головними спікерами мали бути аполітичні ветеранські організації. Тоді це була би акція громадська, а не політична маніпуляція. Та сталось інакше. 

Читайте також: По створенню "автономії Донбасу" війна аж ніяк не закінчиться. Й ось чому

З самого початку до акції почали стягуватись організовані групи студентів із заготовленним прапорами, мелькало багато знайомих облич партії "ЄС", які давали організаційні вказівки кому де стояти. Серед учасників, шепітом, почав лунати саркастичний вираз: "запахло шоколадом". Я не просився до мікрофона, тому не можу сказати, наскільки вільний був доступ до можливості стати спікером, але більшість, в натовпі підкреслювали політичну складову акції. І це не подобалось. Декілька лідерів ветеранських організацій, прийшли, подивились з боку, розвернулись і пішли з акції на самому її початку.

Основна маса людей приймали участь в заході чесно, без примусу і організації, прийшовши на заклики через Фейсбук і мотивовані реальним громадським переконанням. Однак, скажу не свої слова, а бійця, що стояв поруч: "Не люблю, коли мною маніпулюють, якщо це акція Порошенка проти Зеленського, так і оголосіть, і тоді я піду на таку акцію, а якщо громадянська ініціатива, то не треба лізти сюди з політичною організацією". Таку точку зору можна було почути в різних куточках натовпу.

Щодо наклейки "Адміністрація малоросії", то все це відбулось дуже швидко, і так і залишилось не зрозумілим, чи то було організовано, чи власна ініціатива окремого бійця. Наліпку швидко зірвали, а бійця відтіснила поліція. Натовп розгубився, хтось почав кричати "ганьба" поліції, а хтось "ганьба" і "провакатор" бійцю. Та нашумівші в ФБ події тривали лише декілька хвилин.

Що стосується загальних настроїв, то тих, хто вважає Зеленського виключним ворогом, дуже мало. Більшість критично оцінює його конкретні рішення, але шаблона на нього ще не вішає. Ідея налагодження зворотного зв'язку з командою сприймається більш актуальною. Але йому не довіряють, і кожну його дію оцінюють з більшою недовірою, ніж Порошенка. Останнього вже знали, розуміли, що від нього очикувати, Зеленський же поки що має багато вад у ставленні до АТО, і не може їх пояснити.

Читайте також: Зеленський хоче за спиною народу домовитися про капітуляцію перед Росією?

Це як ставлення до компанії п'яних студентів, коли бачиш таку компанію в центрі міста увечорі, то жалієш молодь, що ще не навчилась пити, а коли зустрічаєш таку саму компанію пізно вночі в безлюдному провулку, то сприймаєш їх як ймовірну загрозу.

Приблизно так виглядає різниця у ставленні до рішень Зеленського і аналогічних рішень Порошенка. Зеленського підтримували регіонали, від нього йде багато суперечливих рішень, тому ці рішення сприймаються в контексті більшої загрози, ніж коли аналогічні рішення приймав Порох.

В цілому, загальне відчуття від акції співпадає із вищеописанним виразом бійця, що стояв поруч – враження, що тобою зіграли. І це досить не приємно.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram