Бурхливий розвиток технологій говорить про те, що приборкати рух "в тінь" стане все складніше

"У 2018-му в Україні зафіксовано найнижчий рівень тіньової економіки за останні 11 років – 30% від ВВП. Це на 10% нижче, ніж у 2015-му", – заявив нещодавно віце-прем'єр-міністр Степан Кубів. Можна дискутувати щодо доцільності порівняння саме з 2015-м – у 2014−2015 роках економіку України "накрила" потужна криза, що супроводжувалася "зануренням в тінь" діяльності багатьох суб'єктів господарювання. Тому рівень тіньової економіки в 2015 році був аномально високим, тож навряд чи він є повністю коректною базою для порівняння, пише у своєму блозі на сайті "Новое время" академік НАН України Богдан Данилишин.

Як нам боротись з цим явищем? Що є причинами досить високого рівня тіньової економіки в нашій країні? Корупція, надмірне державне регулювання у сфері дозвільної діяльності, досить високі податки, велике податкове та інше навантаження на оплату праці. Торік опублікували дослідження тіньової економіки, проведене під егідою МВФ і на основі використання статистичних даних 158 країн за 1991−2015 роки(до речі, рівень тіньової економіки України в 2015 році був оцінений в 45%, що вище оцінки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за той рік на 5 процентних пунктів). Ця праця дає можливість зробити кілька корисних висновків про те, як протистояти тіньовій економіці зараз.

Читайте також: Большая приватизация в Украине: затягивая процесс, Украина теряет самый важный ресурс

Зниження частки тіньового сектора у ВВП – важкий процес, що може не тільки гальмуватися, а й повертатися назад. Так, у Південній Кореї за 1991−2015 роки частка тіньової економіки істотно знизилася – з 29% до 20%, але відбувалось це нерівномірно, з періодами зростання. На прикладі Південної Кореї видно: підвищення і зниження частки тіньового сектора пов’язані з фазами економічного циклу. На підйомі - через збільшення офіційного попиту на робочу силу – відбувалося скорочення тіньової зайнятості, а зворотна залежність спостерігалася в періоди економічного спаду. Розміри тіньової господарської активності в Південній Кореї росли в період азіатської фінансової кризи кінця 1990-х і в 2008—2009 роках під впливом світової фінансово-економічної кризи.

Який висновок з цього можна зробити? Дуже простий: якщо зможемо забезпечити стабільні темпи економічного зростання, то рівень тіньової економіки в Україні буде поступово знижуватися. На що і вказує зіставлення даних про динаміку ВВП України і рівня тіньової економіки за останні 4 роки. Та як показує практика вже майже 28 років незалежності України, наша економічна динаміка залежить від ситуації на світових ринках сировини і напівфабрикатів. Тому рецепт для забезпечення стабільних темпів зростання – щонайшвидше збільшувати виробництво продукції з високою доданою вартістю, високотехнологічних та інноваційних товарів.

Між тіньовою економікою і обсягом обігу готівки є пряма залежність – рух грошей поза банківською системою підживлює функціонування тіньової економіки. Тому заходи, здійснені Нацбанком ради зниження дозволеної норми розрахунків готівкою, зробили свій внесок. НБУ пропонує обмежити до 15 тис. грн готівкові розрахунки довірених осіб суб'єктів господарювання, що отримали гроші під звіт, і зобов’язати ці суб'єкти при знятті готівки надавати за запитом банку підтверджуючі документи про розрахунки. Тобто гранична сума готівкових розрахунків фізичних осіб з суб'єктами господарювання в розмірі до 50 тис. грн поки залишиться без змін.

Чи часто ми вимагаємо чек у торговій точці? Будемо чесні, аж ніяк не завжди. Та і держава нас до цього не стимулює. Але прості та дієві способи є. У Литві, приміром, вирішили проводити «чекову лотерею». Кожен житель країни тепер може зареєструвати онлайн скільки завгодно збережних чеків, а сума покупки повинна бути не менше 5 євро. Щомісяця ці чеки братимуть участь у розіграші призів – 100 євро чи 5, 10 тисяч. Буде і річний розіграш – за 2, 10 і 20 тисяч євро. Через чекову лотерею держава планує знизити питому вагу тіньової економіки: покупці стануть вимагати чеки, бо вони в майбутньому можуть принести гроші. У торговців же скоротиться тіньовий оборот – вони сплачуватимуть більше податків, у них залишатиметься менше неврахованої готівки, а видавати зарплату в конвертах стане складніше. І Литва така не перша. В Європі чекові лотереї проводяться в Польщі, Португалії, Хорватії та Грузії. Причому в Португалії розігруються навіть автомобілі. Чим не приклад для України?

Не буду перераховувати фактори, які називають загальноприйнятими для боротьби з тіньовою економікою — ви про це читали безліч разів. Скажу лише, що справді ефективним є поєднання підвищення витрат для тіньової діяльності зі зниженням витрат для діяльності легальної. І якщо команда президента бачить застосування лібертаріанских методів у зниженні витрат для легальної господарської діяльності – я рішуче "за".

У близькій перспективі для світу стане ключовою й інша проблема. Тіньова економіка включає тіньовий ринок праці, розміри якого прямо корелюють з її розмірами. Згідно з дослідженням, тіньова зайнятість 1991−2015 років у Швеції становила в середньому 4,2% робочого часу, в Польщі – 27%. Ці показники в цілому відповідають середнім значенням частки тіньової зайнятості в їх ВВП – 1,7% у Швеції, і 24% – Польщі. Для скорочення рівня тіньової економіки влада намагається пом’якшувати податковий тягар, регулювати обіг готівки, посилювати ті чи інші форми контролю. Ці заходи можуть бути успішними. А можуть і ні.

Схоже на те, що невдовзі саме ринок праці стане одним з основних джерел тіньової економіки. Причому осередки неформальної зайнятості будуть формуватися не в наздоганяючій Африці, бідних країнах Латинської Америки чи найменш багатих державах Європи, а в розвиненому цивілізованому світі. По-перше, в західних країнах гостро стоїть проблема безробіття, особливо серед молоді. По-друге, визнані професіонали все частіше вибирають часткову зайнятість або фрілансерство. І ті й інші шукають можливості – куди (часто на додачу до нинішньої роботи) можна застосувати свої знання, навички та вміння. І ось цих самих можливостей з кожним роком все більшає – завдяки сучасним технологіям і новим сервісам розсуваються межі шерінгової і бартерної економіки. А якщо додати до цього 3D-друк на дому і можливості, що надаються криптовалютою, стає все простіше створювати, просувати і продавати власний продукт. А державі – все важче контролювати індивідуальну господарську та фінансову діяльність.

Читайте також: Уряд затвердив два сценарії розвитку економіки на найближчі три роки. Обидва негативні – економіст

Якщо зараз основним фактором, що формує тіньову економіку, виступає слабке або відсутнє економічне зростання і податкові бар'єри, то в майбутньому ним стане нова модель економіки. Можна припустити, що подальша цифровізація економік вплине на співвідношення офіційного та тіньового секторів. І Україна не стане винятком, а з урахуванням просунутості нашої країни в інформтехнологіях, не виключаю, що нові форми тіньової економіки почнуть домінувати у нас раніше, ніж ми припускаємо.

Все це, звісно, не говорить про те, що ми повинні нехтувати традиційними засобами боротьби. Та коли йдеться про тіньову економіку, треба розуміти, з чим ми в силах боротися, а з чим — ні. Повна перемога навряд чи можлива. Ідеального рецепту протидії звичним проявам тіньової економіки не знайдено. А бурхливий розвиток технологій — інформаційних, фінансових і виробничих — говорить про те, що приборкати рух "в тінь", що набуватиме нових форм, стане все складніше.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram