MENU

Науковець: Зниження значущості та цінності знань – це загальна тенденція у Європі

825 0

Серед викладачів українських університетів дуже часто можна почути нарікання: мовляв середня школа вже не так працює, а тому рівень знань випускників різко знизився.

Водночас вчителі також обурюються тим, що багато успішних учнів, навчаючись в університетах, так і не досягли належного фахового рівня. І в цих твердженнях з одного та іншого боків є частка правди. Але ситуація набагато складніша, бо зниження значущості та цінності знань є на сьогодні загальною недоброю тенденцією, властивою європейському світові, що пов’язано з суттєвими культурно-ментальними змінами й трансформацією умонастроїв.

Такі процеси охопили ядро європейської цивілізації ще наприкінці ХХ ст., засвідчуючи його входження в особливий період, що дістав назву постмодерн. Не вдаючись в причини появи таких умонастроїв, важливо наголосити, що вони загалом стосуються і сфери культури, політики, економіки, моралі та ін., а одним з наслідків постмодерних змін стало скептичне ставлення до науково-технічного прогресу, пізнання істини, необхідності глибоких знань, фрагментарність сприйняття, потяг до сенсаційності і т. п.

Читайте також: Технології руйнують бар’єри для навчання студентів з інвалідністю – ЗМІ

Але це явище було характерним спочатку лише для західноєвропейського світу, а потім почало поширюватись і на всю європейську цивілізацію. Водночас, в Китаї та Індії умонастрої зовсім інші, там простежується шалений потяг до знань, бо вони в іншій фазі культурно-цивілізаційного розвитку.

Якщо конкретніше – у фазі піднесення. А у європейських країнах переважно лише діти мігрантів ще тягнуться до знань, прагнучи у такий спосіб добитися кращого соціального становища. 

В Україні ще тривалий час зберігалось помітне прагнення до здобуття кращої освіти, бо утверджувати себе в світі через школу й знання було ментальною рисою українців, своєрідним архетипом. Але уже впродовж 10-15 останніх років кризові тенденції у ставленні до необхідності оволодіння знаннями наростають. Тут ще є і свої українські причини. Так, вища освіта вже перестала бути соціальним ліфтом для успішної самореалізації і навіть не гарантує роботу за фахом. Відбувається процес деіндустріалізації, реально працює лише сектор послуг, а для таких необхідних у сфері послуг , але вузьких спеціальностей, як, скажімо, офіціанти, покоївки, продавці, знання фундаментальних наук не є пріоритетними. Негативно позначається і різке зменшення зарплат університетських працівників. І як результат впливу усіх загальних та українських тенденцій значущість здобуття знання і оволодіння фаховими навиками і в середній, і у вищій школах різко знизилася. І це велика проблема, кризове явище.

Читайте також: З 1 вересня українські школярі зможуть переходити на сімейну освіту

Що може змінити такі негативні тенденції? Це загальна зміна умонастроїв у Європі, зумовити які може багато чинників і, зокрема, – перехід до нової індустріальної революції, що особливо важливо для України. Бо промисловий прогрес потягне за собою науковий, знову затребуваними стануть науково-технічні спеціальності. В цьому ж напрямі важливо також підвищити статус університетів як центрів інтелектуального життя суспільства.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Мирослав ДНІСТРЯНСЬКИЙ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини