Швейцарія – країна шоколаду, сиру та годинників, відома горами та природою і знаходиться на 16-ому місці у списку екологічно чистих країн. Проте так було не завжди...

У вісімдесятих маленька країна декількох кантонів (по-нашому області) знаходилась під екологічною загрозою – озера, якими славиться Швейцарія, були забруднені, у лісах валялось сміття та у повітря виділялась надмірна кількість CO2. Про це пише Уляна Перескоцька спеціально для УП. Життя.

Тоді й була прийнята низка законопроектів щодо сортування відходів і виробництва енергії через спалювання та компостування сміття.

Зараз Швейцарія зарекомендувала себе як чемпіон у цій справі. Вона сходить в трійку європейських країн за кількістю продукованого сміття на душу населення (більше ніж 700 кг щорічно) і є першою у вмілій його утилізації. Всі відходи домогосподарств спалюються або переробляються. На сміттєзвалища потрапляє 0%. 

На прикладі окремої сім’ї я хочу описати як створювати чемпіонську країну. Шість місяців тому відбувся мій переїзд до Лозанни і моя свідомість просто вибухнула від усіх швейцарських правил, дотримання та виконання законів різних кантонів і звичайно ж штрафів. 

Читайте також: Як вирішити проблему зі сміттям в Україні?

Отак у Швейцарії нарощували обсяги сортування сміття

Спочатку я навіть підкинула пакетик іншого кольору у великий смітник, а потім була дуже щаслива, бо отримала лише попередження. Від жителя мого будинку. Що у разі ще одного "підкиду" я заплачу штраф і мене зненавидять всі мешканці. А сталось усе тому, що я не потурбувалась заздалегідь про спеціальний пакет для сміття і не купила його перед вихідними. 

Спробую в декількох простих кроках пояснити як виглядають стосунки швейцарця і сміття:

1. Попередньо планування походу в супермаркет. Ще з дому я беру з собою мішечки довготривалого використання (три мішечки – 5 франків – 150 грн) та пакет з матеріалу чи рюкзак, бо у магазині можуть запропонувати паперові/пластикові або кульки, які згодом розкладаються. 

Воду ми п’ємо з крану, а якщо купувати напої чи сік то краще обирати у склотарі. Овочі та фрукти обираю запаковані у картон, а не пластик, або окремо на вагу у свій мішечок.

2. Облаштоване "правильно" помешкання. У мене є чотири ємності для паперу,  пластикових пляшок, скла та загальний для утилізації. Останній можна наповнювати лише спеціальними пакетами (2 франки – 30 грн один на 50 літрів), які підлягають спеціальній утилізації. На місяць виходить приблизно 15 пакетів. 

Отак виглядає спеціальний пакет

Викинеш сміття у іншому пакеті – отримаєш штраф. При заселенні у квартиру чи будинок спеціальна служба присилає багато брошурок щодо правильного поводження зі сміттям та рекомендації щодо його вивозу.

3. Чистка простору навколо. Щомісячно чи щотижнево (якщо достатньо часу) вивожу непотрібні речі, віддаю чи продаю.

У Швейцарії є такий собі місцевий olx з оголошеннями. Там речі можна продати чи обміняти. Віддати щось на благодійність можна у спеціальному пакеті, який регулярно приходить у поштову скриньку. У центральних супермаркетах також є окремі ємності для взуття та одягу. 

Щодо утилізації більших предметів (пилосос чи холодильник), то неподалік дому є величезне сховище – такий собі накритий паркінг де одночасно можуть поміститись 20 легкових авто і у різних кутках є різноманітні вказівники для всього – починаючи з батарейок, дискет, клавіатури, скла, різного виду лампочок та вогнегасників до шин, спеціальної під’їзної колії з вагоном куди складають холодильні камери та інші побутові прилади. 

Читайте також: У воді, в повітрі, у нашому організмі: що таке мікропластик та чим це нам загрожує

Також, наприклад пилосос, можна віднести у спеціальне місце де його розберуть на частинки і будьте певні відправлять на "правильну" утилізацію.

Звичайно всі ми не без гріха і бувають довгі вихідні, коли не встигають спорожнювати контейнери як ось ці приміром. 

У Швейцарії існує проблема вихідних

Це великі центри з утилізації сміття не справляються, але влада проблему вихідних знає і вже запустила успішні пілотні проекти маленьких центрів утилізації прямо у парку чи на вокзалах.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram