І Порошенко, і Зеленський хотіли б реалізувати Мінські домовленості. І Порошенко, і Зеленський готові до болючих компромісів на Донбасі. Чому ж Порошенку цього не вдалося, а Зеленський "вистрибує з штанів"?

Читайте також: Плюси і мінуси. Що показали перші рішення Зеленського?

По-перше, змінився соціологічний розклад. Втома від війни зробила українців більш поступливими в сенсі національних інтересів. Все більше % підтримки набувають антидержавні рішення з зняття соціальної блокади, запровадження амністії, особливого статусу і т.д.

Беззаперечний запит на мир став токсичним, бо люди не наповнюють його правильним змістом. Тому окрім сумнівних заяв ми бачимо і спроби сумнівного піару на розведенні сил. Зеленський не просто підігрує соціологічним трендам, але й таким чином намагається захопити мажоритарні електорати Медведчука на сході. Ці мажоритарні райони від екс-регіоналів можуть бути критичними для позиції "Слуги народу" у парламенті.

Читайте також: Є два делікатні питання, які Зеленський має вирішити в Канаді

По-друге, змінились міжнародні умови. Захід втомився чекати, а тому замість тиску на агресора почав активніше тиснути на Україну. І домовлятись про наші інтереси за нашими ж спинами. Це показала ситуація у ПАРЄ. Захід замість "миротворця слів" Порошенка тепер хоче "миротворця дій" Зеленського.

І якщо він цього не захоче сам, то нас може очікувати свіжий "молдавський сценарій", коли Захід і Росія приїхали та на місці поділили країну і помножили на нуль зайвих. Цей сценарій громада не дала втілити Порошенку. І думаю не дасть втілити Зеленському.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram