Хочу сьогодні поговорити про ще одну небезпечну тезу, на якїй була побудована кампанія чинного президента. У мене дуже чітко відбилася в пам'яті картинка, коли на "дебатах" він, по-божевільному вирячивши очі, волав "навіщо ви продовжуєте роз'єднувати країну?".

Це саме те твердження, від якого вони відштовхуються у своїх "просто перестать стрелять" і "дать Донбассу говорить на русском языке". І річ тут не тільки в тому, що піддані Коломойського відверто брешуть: говорити російською ніхто не забороняє. Річ у тому, що вони активно користуються риторикою дореволюційної "Партії регіонів", риторикою довоєнної РФ.

Риторика ця будується на скривджених почуттях частини населення України. До війни я б не став давати настільки однозначної оцінки, але зараз, коли всі карти було відкрито, інакше як ватним це населення назвати не можу. Так ось, за кремлівською методикою цьому досить пасивному прошаркові потрібно постійно нагадувати й убивати в голову: "вам тут не раді, вам чуже все українське, вам тут життя не буде; ви не повинні жити за місцевими законами, ви повинні бути автономні, тримайтеся ближче до Росії, Україна вас зневажає й ненавидить".

Читайте також: Знайдіть 10 відмінностей від позиції РФ: як оточення Зеленського бачить причини війни та сценарій її завершення

Це – базові посили, що апелюють до найнижчих рівнів громадянської піраміди потреб. "Я не могу заполнять бланки на украинском! Меня обделяют правами! Я – другой!" На добре підготовлений ґрунт потім прекрасно лягають тези про "фашистів", заклики до "історичної справедливості" й інша примітивна пропаганда. Але головне – постійно нагадувати людині про ущемлення, якого насправді немає. Тому що схильний таке "хавати" простий народ зазвичай сам про своє ущемлення взагалі не замислюється.

Команда Зеленського послідовно робить те ж саме: із їхніх тверджень можна скласти дуже просту картину України: є народ, який "утисками" хочуть "роз'єднати", "забороняють" говорити "зручному мовою", "не дають" їм, "іншим", жити так, як вони хочуть. І мова зараз не про населення ОРДЛО (Крим у Зеленского взагалі старанно ігнорують), мова про російськомовне населення в цілому.

До другого туру президентських виборів Зеленський переходив на українську мову тільки щоб когось передражнити. Разумков, Богдан та інші посіпаки Коломойського зверталися до своєї цільової аудиторії винятково російською. Навіть своїм прикладом вони намагаються викликати емпатію – подивіться, мовляв, як нас, російськомовних, змушують переходити на українську. Насильна українізація!

Абсолютно позбавлене смаку гасло "Зробимо їх разом" – просто калька з російської мови. У нас немає вислову "я тебе зробив" у плані "я тебе переміг". Та й російською це жаргонний вислів, від якого окропом пісяють лише "приблатнённые мальчики", які все життя "базарили" й "мурликали". Але "піпл" схвалює.

Читайте також: Врятувати Україну може лише постійний протест – Портников

Під гаслами про "об'єднання країни" Зеленський подає основу страву: відсутність національної ідентичності. Не дарма його постійно називають малоросом, він і сам ідентифікує себе не з вільною країною зі своїми історією та мовою, ні. Він – "простий пацан" із околиць, придатків великої імперії. Представник населення, якому треба якось "крутиться, вертеться, решать вАпросы".

Населення, що не відчуває себе ущемленим. Якщо тільки не вбивати це йому в голову роками, день у день. Ми боїмося, що під керівництвом Зеленського держава Україна капітулює перед РФ. Але ні, за їхніми планами Україна в якихось своїх кордонах просто трансформується в "Новоросію". Коли мова просто йтиме не про капітуляцію, а про інтеграцію в імперію.

Щоб "ущемлені" українською мовою та тризубом на обкладинці паспорта хлопчики могли й далі "рєшать вопросы", кататися й у Москву, й у Європу. І пречудово себе відчувати. Поки по телевізору (або інтернетом) їм наступного разу не вкажуть, де там їх "утискають".

Але цей план Коломойського не враховує однин важливий фактор: населення України складається не тільки із "простого народу". Тут живуть Українці, які без вказівки згори відчувають, коли їм загрожує реальна небезпека. Які виходять на Майдан, волонтерять, захищають свою державу зі зброєю в руках. Чоловіки й жінки, які розмовляють будь-якими мовами, моляться будь-яким богам, але завжди роблять це під державним прапором.

І ніколи не відступають. На відміну від.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram