MENU

Будь-які зміни у ступені незалежності НБУ впливають на процес економічного зростання – Данилишин

2754 0

НБУ економічне зростання

Є чимало досліджень, присвячених взаємозв'язку незалежності Центрального банку (ЦБ) із інфляцією, цю тему часто порушують у вітчизняних ЗМІ, пише у своєму блозі на НВ голова Ради Національного банку України, колишній міністр економіки України Богдан Данилишин. Проте нечасто висвітлюють зв’язок незалежності ЦБ й економічного зростання. З урахування того, що невисокі темпи економічної динаміки України хвилюють українців дедалі сильніше, пропоную розглянути цей взаємозв'язок.

Авторитетні міжнародні дослідники погоджуються, що існує кореляція між цими двома показниками, проте їхні висновки відрізняються щодо її знаку – чи залежність є прямою, чи оберненою. Багато залежить від того, яку країну досліджували.

Дослідження, яке було проведене інститутом "Діалог цивілізацій" щодо взаємозв'язку між незалежністю ЦБ й економічним зростанням використало дані 31 розвиненої країни та країн, що розвиваються, у період з 1970-го по 2015 рік. Результат показав, що існує негативний зв’язок між двома змінними. Це пояснюється двома механізмами.

Перший полягає в монетарній дисципліні: у країнах з ВВП на душу населення нижче середнього значення завжди існує небезпека, що Центральний банк збільшуватиме грошову масу під тиском уряду або лобістів певних зацікавлених груп. А більша незалежність Центрального банку – це механізм блокування схожого типу політики.

Другий механізм пов’язаний із жорстким контролем цін та інфляції, бо м’яка монетарна політика в цьому випадку може зменшити негативний вплив цінових коливань на темпи зростання економіки. Що своєю чергою забезпечить приведення фактичного рівня ВВП до потенційного. Але якщо Центральний банк є абсолютно незалежним, то він, як правило, не дбає про рівень ВВП, а звертає увагу лише на зниження інфляції та стабілізацію валютного курсу. Це негативно впливає на зростання економіки.

Читайте також: Скасування ліміту може сприяти збільшенню прямих іноземних інвестицій – голова Ради НБУ

В свою чергу в роботі "Незалежність Центрального банку – зростання, інвестиції та реальні ставки" вчені встановили, що у розвинених економіках зростання ВВП не пов’язано зі ступенем незалежності ЦБ. У країнах, що розвиваються, рівень незалежності ЦБ від політичної влади негативно впливає на зростання економіки. Це означає, що незалежний Центральний банк є вільним від політичного тиску, а, отже, може поводитися передбачуваніше, в такий спосіб сприяючи економічній стабільності. Проте економічна стабільність й економічне зростання – не є тотожними.

Загалом проведені дослідження підтверджують, що незалежність ЦБ виявилась дієвим методом у питаннях боротьби з інфляцією. Втім, чи матиме вона позитивний вплив на економічне зростання? Та чи варто Центральному банкові приділяти більше уваги саме цьому показникові?

Ці питання залишаються відкритими. Останнім часом ті, хто визначає монетарну політику, зазнають все більшого тиску щодо необхідності підвищення уваги до економічного зростання. Найяскравіший приклад – вплив президента США Дональда Трампа на Федеральну резервну систему, яка була вимушена прислухатися до нього та припинити збільшення облікової ставки, щоб продовжити економічне зростання.

Всі ми бачимо, що й Нацбанк України відчуває подібний тиск безпосередньо з боку парламентарів, експертів і ЗМІ. Але тиснути на нього можуть й політики, що переслідують власні інтереси або лобістські групи. Іншим джерелом тиску може бути уряд, що може проводити політику, яка призводитиме до короткострокового економічного зростання, проте створюватиме інфляційні ризики в довгостроковій перспективі. Це не підвищує незалежності НБУ та не сприяє росту довіри до нього.

Враховуючи стан економіки України, цікаво – як у країнах, що розвиваються, незалежність ЦБ впливає на економічне зростання? У таких країнах використання монетарної політики для стимулювання економічного зростання є менш дієвим. Це відбувається через вплив зовнішніх шоків на економічні показники – наприклад, через імпортовану інфляцію (для України – ціни на енергоносії) або залежність від цін на основні експортні товари (для України – агро- та металопродукція).

Інше важливе питання полягає у взаємозв'язку між інфляцією та економічним зростанням як цілями НБУ. Якщо незалежніший Центробанк здатний позитивно впливати на зниження інфляції, то чи не відбувається це за рахунок зниження ВВП? Наприклад, якщо ЦБ здійснює тарґетування інфляції без урахування бізнесових циклів, це може завдати шкоди економічному зростанню. На жаль, схоже, що саме так відбувається в Україні, де Нацбанк не намагається застосовувати ні заходи контрциклічної, ні заходи проциклічної політики. Але чи варто звинувачувати Нацбанк у цьому?

Читайте також: Саме такий вигляд мають політичні сили, що залежать від олігархів

Наразі ми маємо ситуацію, коли першочерговою ціллю НБУ визначає цінову стабільність через зниження темпів інфляції. Це витікає з Конституції, де головною метою діяльності Нацбанку визначено забезпечення стабільності грошової одинці. Трактується це як стабільність внутрішньої купівельної спроможності гривні. У ранжуванні цілей на другому місті – підтримка фінансової стабільності. Економічному зростанню відводиться лише третє місце. Причому зауважено, що йому сприяти НБУ може тільки в разі, якщо це не суперечить двом першим цілям.

Отже, незважаючи на чисельні заклики щодо важливості активного сприяння економічному зростанню, виходить, що знижувати в Україні інфляцію вдається стримуючи потенціал зростання економіки, а подекуди й пригнічуючи його. То, можливо, не варто за таких умов покладати занадто високу відповідальність за низькі темпи зростання ВВП саме на НБУ, який намагається виконувати свою першу конституційну ціль?

Для вирішення питання щодо економічного зростання існують пропозиції щодо впровадження додаткових цілей у політику ЦБ (окрім тарґетування інфляції у випадку України). Такою додатковою ціллю може стати підтримка економічного зростання. Адже наразі проблема економічного зростання турбує НБУ переважно в розрізі впливу на інфляцію.

В умовах перехідної економіки, в яких перебуває Україна, дія монетарної влади, що міститься суто в забезпеченні високої вартості грошей, може забезпечити суттєве зниження інфляції. Власне, це бачимо зараз. Однак, це не сприяє пришвидшенню зростанню економіки, яка потребує кредитування та фінансування проектів у реальному секторі економіки.

Що важливіше – боротьба з інфляцією чи економічне зростання? Здається, проблеми рівноцінні за значущістю. Тому необхідні розумні компроміси, які виключають прагнення до виконання лише одного завдання ціною ускладнень для досягнення іншого. Проте доцільно періодично переглядати ранжування пріоритетів залежно від періоду часу, стану економіки та завдань. До речі, центробанки деяких розвинених країн мають розширені мандати, що зобов’язує їх активніше реагувати на відхилення від встановлених значень обсягів виробництва та рівня зайнятості. І саме розширення мандатів дає можливість вдало переслідувати декілька цілей, не впливаючи негативно на незалежність центробанків.

Однозначно можна стверджувати, що будь-які зміни у ступені незалежності Центробанку впливають на процес економічного зростання. Втім, беручи до уваги сировинний характер економіки України, навряд чи відповідь на питання, як прискорити темпи зростання економіки, лежить у монетарній чи фіскальній політиці. Локомотив економічного зростання України їхатимн справді швидко, тільки якщо переставити його з рейок експортно-сировинної моделі на рейки високотехнологічного розвитку.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Богдан ДАНИЛИШИН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини