Питання пенсій лишається у трійці пріоритетів українських виборців поруч із завершенням війни на Донбасі та комунальними тарифами.

Це не дивно, бо майже 30% громадян належать до тієї чи іншої категорії пенсіонерів. Що потрібно зробити, щоб українці не переймалися долею пенсійної системи?

Новий парламент та новий уряд повинні знайти в собі сили, вміння та політичну волю змінити стару та корумповану систему пенсійного забезпечення, яка наразі вигідна чиновникам, а не тим, хто отримує пенсії. Змінити принцип формування пенсій і докорінно реформувати Пенсійний фонд та Мінсоцполітики.

Також реформ потребують фінансовий сектор та державне регулювання приватних пенсійних фондів, бо пенсійні накопичення українців повинні допомагати їм заробляти та ставати заможними.

Загалом пенсійна реформа триває вже 15 років. Ідея замінити солідарну систему накопичувальною живе давно, але у наступний парламент вперше за ці роки може прийти достатня кількість людей, що прагнуть реальних змін.

У цьому полягає наша історична можливість. Чи вистачить політичної волі Верховній Раді, уряду та президенту? Мусимо зробити все, щоб вистачило.

Читайте також: Економіка після виборів не дає приводу для оптимізму – економіст

У чому головна відмінність накопичувальної системи від солідарної?

Накопичувальна пенсійна система збільшує незалежність людини від держави та зменшує корупцію через зменшення кількості бюрократичних обмежень всередині системи. Персоналізація рахунків та поступовий перехід до автоматичного нарахування пенсій за уніфікованою формулою дозволять прибрати корупційну складову та поступово подолати величезний дефіцит пенсійного фонду.

Проект розробленої мною та моїми колегами пенсійної реформи передбачає перехід до п'ятирівневої пенсійної системи за стандартами Світового банку.

Нульовий рівень — базовий гарантований дохід, перший — збережена частина поточної солідарної системи з підвищеною залежністю від стажу та кваліфікації, другий і третій — два ключові накопичувальні рівні: обов'язковий та добровільний.

Четвертий — нефінансовий рівень, в тому числі створення інфраструктури для комфорту літніх людей. Добровільний рівень накопичувальної системи — головний у проекті реформи, що дозволяє майбутнім пенсіонерам зберігати гроші так, як вони вважають за доцільне без залежності від держави.

Запровадження такої системи передбачає докорінну реформу Пенсійного фонду. Зараз він є чи не найбільшою корупційною дірою в Україні. Реєстри, за якими виплачуються пенсії, не верифіковані, сотні тисяч "мертвих душ" перерозподіляють гроші на користь корупціонерів.

Процедура нарахування пенсій часто корупційна: з людей вимагають кошти за те, щоб вони отримали пенсію, на яку працювали десятиліттями. У той же час дефіцит Пенсійного фонду — головна стаття витрат держбюджету. При цьому рівень життя пенсіонерів низький, а механізми нарахування постійно змінюються.

Читайте також: Людям з непідконтрольних територій не виплачують пенсії: що робити?

Інституційна спроможність побудувати ефективну пенсійну систему теж під сумнівом. Мінсоцполітики, що відповідає за пенсійну систему, не впоралося з завданням верифікації соціальних та пенсійних виплат.

Міністерство залишається рекордсменом з неефективності. Головна причина — бюрократизація, корумпованість та брак кваліфікації усієї вертикалі міністерства.

Завдання парламентарів — домогтися реформи і Мінсоцполітики, і Пенсійного фонду. Фонд потрібно ліквідувати, бо він є джерелом проблем для пенсіонерів, а не механізмом забезпечення гідного життя літніх людей.

При плануванні пенсійної реформи не можна забувати про її стратегічне значення. Персоналізація пенсій, формування накопичувальних рахунків перетворює громадян на стратегічних інвесторів української економіки. Такий інвестор буде більшим за будь-який іноземний фонд чи міжнародну корпорацію.

Реформа пенсійної системи — величезний виклик, який дозволить вирішити цілий комплекс проблем української економіки, державних фінансів, забезпечити сталий суспільний баланс. Проте успіх перетворень буде залежати від нашої сміливості, здатності думати та діяти як державники.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram