У лютому 2017-го я їв сендвіч на березі Темзи і думав, що життя прекрасне. Аж поки наді мною не пролетів вертоліт, що згодом приземлився у районі Букінгемського палацу. Я відклав свій наїдок у сторону й подумав, що прекрасне — це все ж у польоті гвинтокрилом через Лондон в місцину поруч королівських володінь. А потім взяв перекус до рук й замислився ще раз, а чим же зле обідати поруч Темзи? Просто не варто взимку їсти охолоджене на вулиці.

Щастя сьогодні впало в ціні. Його фінансовий компонент видозмінився. Як наслідок, молодь нинішню, на відміну від вчорашньої, більше цікавить зміст роботи й вплив потенційного роботодавця на світ, аніж ближче до якого кінця лінійки буде кількість отриманих ними тисяч зарплати — шок і зрада для попереднього покоління і абсолютне небажання нинішнього підкреслювати статус золотом, хутром та позашляховиками, пише у своєму блозі на сайті "Новое время" викладач УКУ Андрій Бережанський.

Врешті, що сьогодні важливо для фінансової сторони щасливого життя? Помешкання, засіб пересування, пристрої для спрощення побуту та способи додати життю різноманіття. Себто маючи чи знімаючи квартиру поруч громадського транспорту, чи будиночок за містом із стримано-непорожнім гаражем, можна за декілька зарплат та тверезе его купити вдосталь пристроїв і речей, шукаючи в тім бюджеті кошти на п’ятничне і на лоукостівсько-вікендне. То сума не мала і наразі доступна далеко не кожному українцю. Але це не та сума, до якої більшості ніколи і ніяк. І то блага, які в тій чи іншій повноті та якості по факту мають чимало громадян нашої країни, де офіційно кожен третій за межею бідності. Хто ж тоді стоїть у корках?

Читайте також: Inc.: 17 цитат о деньгах, которые могут изменить ваше отношение к жизни

Адже що додасть щастю все те, що нам, пересічним, дзуськи? Додасть панорамні два поверхи у центрі й водія під вікнами, чи палац за містом і кортеж. Додасть цяцьок більше, ніж в аристократа епохи Відродження. Ну чи засмагу протягом цілого року, а ще протерту до дір карту, в якій монетою потрібно зачищати, де побував. Тобто це таке собі притюнінговане щастя із попереднього абзацу, яке тепер на Заході, ще й добрий тон приховувати з вихованості – й на тім все. Для здорового его. Хворе завше вигадає собі щось із соціально сконструйованих концепцій. До прикладу, в середньовічній Англії делікатесом вважався карп у сливовому соусі, тоді як мідії та устриці їли бідняки. Нині ж ніхто не рекламує шампанське тацею із карпів і не пишається пізнаннями у регіонах, де найкращий у світі клімат для слив.

Сьогодні бідність – це, передусім, проблема часу, а не лише грошей. Людині доводиться довго шукати, де найдешевше купити недорогий товар, про який потім доведеться шукати, де недорого його відремонтувати чи зробити це власноруч, адже поломки – чи не найчастіша характеристика дешевизни. Проте уже в одній сходинці від злиднів автоматизація виробництва створила такі умови, в яких річ елітарну від масмаркетної тепер не відрізнити з півметра без наукового ступеню у відповідному ремеслі. І коли людина пересічна з орендованого в Airbnb помешкання іде на пляж залипнути в телефон, є велика ймовірність того, що в олігарха на пришвартованій яхті поруч у руках буде пристрій того ж виробника, і він перевірятиме на ньому ті ж додатки.

Та комфортніше бути олігархом. Як зауважив соціолог Роджер Фрідланд, "хто опинився на верху, прославляє те, від чого страждають всі інші". Моєму та сусіднім поколінням не зле підкосили самооцінку прямим і завуальованим підштовхуванням до того, що коли дуже захотіти і добре постаратися, то можна добитися всього, незважаючи на перешкоди та середовища. Так справді робили в фільмах, книгах і, що найпаскудніше, в житті. Але одиниці. А цього ми уже не бачили.

На перший погляд, така мотивація видається вдалим та безпечним способом за принципом "вийде, так добре, а ні, так ні". Подібно тому, як купуючи лотерейний квиток за три гривні, розуміємо, що шанси перемогти мізерні. Та забачивши декілька новинних сюжетів про людей, які виграли сотні мільйонів, ми розуміємо, що це цілком можливо. Проте якщо з лотереєю ще не так складно себе переконати, що просто не поталанило, то з життям усе підступніше. В ньому акцент робиться не на вдачі, що нам випадуть необхідні числа, а на тому, що коли добре захотіти та постаратися, то точно закреслимо виграшні поля.

Успіх часто зображується настільки доступним явищем, що лише лінощі стоять йому на перешкоді, адже життя — не лотерея, тут ти сам собі господар. Хоча Пол Долан із Лондонської школи економіки наводить влучний приклад, що якби ми починали грати у монополію з різною кількістю та якістю карток в руках ще перед першим киданням кубика, навряд би хто сказав, що у власника хороших і поганих карток шанси однакові й треба просто захотіти перемогти.

Читайте також: Большие деньги приносят тюрьму, решетки которой не снаружи человека, а изнутри

Вищезгаданий професор у своїй свіжій книзі Happiness by Design також дослідив, що флористи у півтора рази щасливіші за юристів, і що в юриспруденцію часто йдуть люди, для яких першочерговою є думка інших про них, а не власна. Це не дискредитує професію, а лише підказує, що коли дитині квіти цікавіші договорів, то не дуже раціонально її ламати, перевиховуючи з потенційно щасливої людини в людину успішну. Ту, яка не буде бачити власного задоволення у тому, що з нею коїться п’ять разів на тиждень з 9-ої до 6-ої, проте буде тішитись тим, як її сприймають інші у позаробочий час та з якого металу зроблені шестірні, що крутять час на її руці. Автор також зауважив, що для щастя британця треба $6500 на місяць: все, що менше, ще тривожить, а що більше – не надто додає. Цікаво, скільки треба українцю, якщо відняти платіжки за комунальні послуги – наше ключове очікування від нової влади.

Адже знайти втіху за межами розміру власної зарплатні – то неабиякий крок до більшого задоволення життям і кращого загартування до обіцянок збільшити усім зарплатні та знизити тарифи. Врешті, це й крок до здогадки стосовно вічного запитання, А Навіщо Це Все. Явно ж не для кросівок за $1000, селфі з важкодоступних місць чи надгробку на заздрість усім живим.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram