9 липня Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило законопроект про боротьбу з курінням, який обмежує продаж певних видів тютюну та прирівнює електронні сигарети до звичайного куріння. Зі слів Уляни Супрун, в. о. міністра охорони здоров’я України, такі обмеження є частиною європейської практики, вони допоможуть скоротити споживання тютюну та позитивно вплинуть на здоров’я українців.

У законопроекті є багато цікавих і правильних речей. Наприклад, заборона ароматизованих тютюнових виробів. Заборона «вітамінних» добавок, які створюють враження, що тютюновий виріб має переваги для здоров’я. Заборона «важких» сигарет. Нове обмеження у сфері реклами нікотиновмісної продукції. Ну і, нарешті, в законопроекті врегульовуються питання продажу, виробництва і представлення електронних сигарет. Але попри це деякі підходи та пункти варто було б переглянути, пише у своєму блозі на сайті "НВ.Бізнес" Артем Сорокін.

Tobacco harm reduction і європейські помилки 90-х років

92,7% курців в Україні знають про шкоду від сигарет, і більшість із них хотіли б кинути курити, але не можуть позбутися нікотинової залежності. Тому в деяких країнах світу діє стратегія мінімізації ризику від тютюну (Tobacco harm reduction). У рамках цієї ініціативи у далеких 1970-х роках уряд Швеції ввів жорсткі обмеження щодо продажу сигарет і як альтернативу запропонував жувальний тютюн снюс. Через 40 років Швеція має найнижчий рівень захворюваності та смертності від тютюну в Європі, тютюн курить 7%, причому кількість нікотинозалежних у країні залишається на досить високому рівні в 18%.

Читайте також: Электронные сигареты оказались разрушителями ДНК

На диво, снюс був заборонений у 1992-му в більшості європейських країн, окрім Швеції та Норвегії. Про недоцільність такого заходу зазначали у багатьох оглядах. Утім, заборона 90-х років позначилася на європейській директиві, котру взяв за основу МОЗ. У запропонованому законопроекті цей артефакт зберігся.

Фантастичні е-сигарети та де шукати різницю

Введення регуляції продажу електронних сигарет — це очікувана подія, адже вони активно входять у побут українських курців. Таке зростання популярності можна пояснити розвитком так званих POD-систем. POD-системи подають найбільші надії у контексті стратегії мінімізації ризику від тютюну. МОЗ об'єднує пристрої нагрівання тютюну та звичайні сигарети в одну категорію. Це правильно щодо комунікації з некурцями та запобігання ренормалізації тютюну в суспільстві. Але законопроект також прирівнює ці пристрої нагрівання тютюну та всі електронні сигарети, котрі тютюну не містять.

Пристрої нагрівання тютюну (IQOS, Glo) містять стіки із сумішшю з тютюну, пропіленгліколю та гліцерину. В процесі нагрівання суміш випаровує аерозоль, який містить нікотин. Ця технологія справді дає змогу скоротити кількість шкідливих речовин порівняно з сигаретами, але кількість канцерогенів однак залишається критично великою, тому очікувати позитивного впливу на громадське здоров’я марно.

Електронна сигарета — це пристрій, що складається з акумуляторів, нагрівального елементу й контейнера для рідини. Нагрівальний елемент випаровує рідину, котра не містить тютюну, але містить нікотин. Минуле покоління таких пристроїв називають вейпами. Вейпи, при правильній комбінації компонентів рідини та потужності пристрою, виділяють набагато менше шкідливих речовин, аніж пристрої нагрівання тютюну, що відмічалось в багатьох іноземних та українських (стор. 38) наукових оглядах.

Нове покоління електронних сигарет — POD-системи — вміщують картриджі, які поєднують у собі випарник і місце для зберігання рідини. За принципом випаровування ці системи схожі з усіма електронними сигаретами, основна різниця — у хімічній формі нікотину. Прикладом таких систем є популярний в Америці JUUL та український NOX. Аерозоль із POD-системи, при істотно меншій кількості, ніж у вейпі, набагато швидше насичує організм нікотином. Це робить продукт кращою альтернативою тютюну. І тому курцям легше переключитися на POD-системи.

Читайте также: Главный наркотик XXI века

Існування таких систем на ринку може позитивно вплинути на громадське здоров’я, якщо держава правильно реалізовуватиме регулювання. Наприклад, запропоновані обмеження реклами такої продукції для неповнолітніх — абсолютно здорова ініціатива, враховуючи негативний досвід із маркетингом JUUL у США, де цей продукт став дуже популярним саме серед молоді. Але при цьому прирівнювати електронні сигарети до пристроїв нагрівання тютюну не можна. Зрештою це спричиняє появу радикальніших законопроектів проти електронних сигарет, а отже — рух у протилежному напрямку від зменшення захворюваності та смертності в країні. Крім того, у запропонованих регулятивних ініціативах є ще один пункт, котрий негативно впливає на боротьбу з тютюном.

Європейське регулювання зразка 2014

Повертаючись до питання про застарілість «європейських практик», треба вказати, що закони ЄС про «перші» альтернативні способи куріння були розроблені ще в 2014 році до появи POD-систем. У директиві ЄС існує пункт № 38, котрий перекочував у пункт українського проекту закону. Скорочено він звучить так: «Електронні сигарети можуть бути введені в обіг лише якщо вміст нікотину в нікотиновмісній рідині не перевищує 20 мг/мл». Цей показник у 20 мг/мл релевантний тільки для минулих поколінь електронних сигарет. У вейпах зазвичай не використовується більше ніж 18 мг/мл. У сучасних же POD-системах використовується 20−50 мг/мл нікотину, тому що кількість аерозолю, що випаровується, набагато менша.

Тобто, при всіх плюсах запропонованого регулювання, такий пункт законопроекту радикально обмежує можливість для розвитку POD-систем. За його запровадження стимулів існуючим курцям переключитися на новітні розробки у галузі електронних сигарет майже не буде. Це не зменшить кількість захворюваності та смертності, а скоріше негативно вплине на ці показники.

Що робити і що не робити

У 2012 році Австралія стала першою державою у світі, яка змусила виробників сигарет використовувати однакові темно-зелені пачки без вказання бренду на упаковці. До 2020 року ціна однієї пачки сигарет досягне близько 31 доларів США. Але уряд Австралії жорстко бореться не тільки з сигаретами, але й з більшістю альтернативних продуктів. Електронні сигарети у більшості штатів розповсюджувати заборонено. Через відсутність альтернатив велика частка курців почала купувати тютюн на чорному ринку і курити самокрутки. За ніби правильних ініціатив у боротьбі з тютюном, в Австралії все ще курять 14% щоденно і цей показник не змінюється з 2014. Враховуючи, що в Україні щоденних курців 20% і зменшується, а в Швеції, як вже було вказано, 7% і зменшується, показники Австралії не видаються вражаючим. Крім того, в Австралії кількість людей, котрі кинули курити залишається на рівні 30% ще з 2001. Тобто покращення статистики з 2001 року в основному пройшло за рахунок померлих курців. Така політика заборони альтернативних продуктів для куріння не є відповідальним піклуванням про громадське здоров’я.

На мою думку, щоб держава почала відстоювати справді прагматичний і відповідальний підхід, вона має в першу чергу концентруватися на показниках захворюваності та смертності населення. Для зменшення цих показників найдоцільніше для МОЗ було б запровадити стратегію мінімізації ризику від тютюну; більше комунікувати з курцями, розуміючи їхні проблеми і потреби; забрати з нового законопроекту обмеження про заборону снюсу, а також обмеження про 20 мг/мл для нікотиновмісної рідини в електронних сигаретах. Ці дії допоможуть зберегти життя і здоров’я українців і наблизять нас до кращих світових стандартів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram