На початку травня 2019 року посол Канади в Україні загруз у багнюці у Черкаській області. Пан Роман Ващук не став бідкатися, а відзначив чорноземи Черкащини і дипломатично натякнув на те, що в Україні варто краще займатися дорожнім господарством, ось цим фото з тої-таки Черкаської області:

Проблема дорожнього господарства України останніх років у тому, що Дорожній фонд зріс більше, ніж удвічі (з 19,2 млрд грн у 2016 році до 44 млрд грн у 2018 році), а якість доріг зростала дуже повільно. Деяке зростання індексу якості доріг (з 2,4 до 2,7 за семибальною шкалою) відбулося лише у 2018 році після трьох років тупцяння на місці.

Щоб зрозуміти, як можна вплинути на цей індекс та покращити ситуацію з дорогами в Україні, Центр економічної стратегії порівняв у своєму дослідженні українські та словацькі практики розподілу коштів на утримання та ремонт доріг та системи критеріїв, які використовуються для аргументації при прийнятті рішень.

Аналіз ЦЕС свідчить, що витрати на дороги у Словаччині можна вважати ефективними. Одне євро витрачене на кілометр дороги у Словаччині приносить більш помітні результати, у порівнянні з Україною. Якість доріг за останні 10 років там зросла, тоді як у нас цей показник невисокий.

На графіку видно, що у Словаччині якість доріг найбільше зростала в ті роки, коли збільшувалися капітальні видатки на дороги.

В Україні ж взагалі не спостерігалося зв’язку між якістю доріг та збільшенням видатків чи-то на капітальний ремонт доріг, чи-то на їх реконструкцію.

Це означає, що в нашій країні кошти на дороги використовують вкрай неефективно.

Графік 1. Індекс якості доріг (шкала від 1 до 7)

Центр економічної стратегії виявив, для того, щоб українські дороги ставали якіснішими, потрібно впровадити три зміни:

• розподіляти гроші на ті дороги, які об’єктивно того потребують;
• максимально знизити бар’єри для участі в тендерах;
• запровадити довгострокове планування розвитку доріг на 10 років вперед.

Політичний розподіл коштів на дороги

У Словаччині кошти на будівництво нових доріг або реконструкцію наявних у швидкісні автостради виділяють, виходячи з об’єктивних факторів. Зокрема, чим більша актуальність транспортної проблеми (за оцінками словацького аналітичного центру Ineko), тим більше грошей заплановано виділити.

В Україні ж розподіл видатків на ремонтно-будівельні роботи у 2007-2017 роках значно піддавався політичним впливам. Зокрема, більше грошей отримували ті області, де керівна партія співпадала із провладною партією в парламенті.

Читайте також: Украина вошла в независимость с очень неудобной дорожной сетью. Дороги СССР формировалась вокруг Москвы

Опитані словацькі експерти на словах кажуть, що у них також є політичний розподіл коштів на дороги. Проте, він однозначно менш суттєвий, ніж в Україні. Кількісні ж показники свідчать, що об’єктивні фактори мають більший вплив.

Обмежена конкуренція між фірмами, що виконують ремонт доріг на замовлення Укравтодору

Існує проблема низької конкуренції на тендерах щодо ремонту доріг. Якщо у Словаччині в одному тендері в середньому бере участь 4-5 учасників, то в Україні – 2. За словами опитаних експертів, попри всі переваги системи Prozorro, досі існують можливості маніпулювати процесом закупівель та його результатами. Зокрема, компанії часто дискваліфікують з формальних причин (наприклад, немає печаток, відсканованого підпису, документи не завірені нотаріусом тощо). Це обмежує ринок, оскільки міжнародні компанії не йдуть на український ринок: вони бачать ризики, які неможливо мінімізувати.

Читайте також: В полиции назвали самые опасные дороги Украины

Словацькі ж експерти відзначають, що періодом, коли обмеження для конкуренції на закупівлях у Словаччині були відсутні, є 2010-2012 роки. Це дало можливість закуповувати ремонтно-будівельні роботи на деяких тендерах навіть за 40% від початкової вартості. Згодом конкуренція дещо знизилася, але вона все одно на набагато вищому рівні, ніж в Україні.

Відсутність довгострокового планування

Будівництво нових автомагістралей і автострад у Словаччині розплановано на 10 років вперед і навіть далі (для тих об’єктів, що заплановано зробити в пізніші терміни, вказано, що вони мають бути виконані до 2040 року).

В Україні ж наявна програма розвитку дорожньої галузі на п'ять років (2018-2022 роки). Але, якщо планувати на 10 років вперед і періодично оновлювати план, це може підвищити ефективність витрат у дорожній галузі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram