MENU

Блог з Луганська: як в "ЛНР" обирають школу для дітей

1337 0

Хай там що, а життя бере своє. І в зоні військового конфлікту святкують весілля, народжуються і йдуть до школи діти – щоправда, значно рідше, ніж колись.

І якщо раніше мені здавалося абсурдним, як все це можливо там, де немає стабільності, законної влади і чіткого майбутнього, то зараз я разом з мамами першачків жваво обговорюю рейтинг шкільних вчителів і долучаюсь до цієї одвічної дискусії – яка ж школа найкраща.

Ознаки часу

З нових післявоєнних ознак – дуже змінився образ шкільного вчителя. Найчастіше це пенсіонери, які за рахунок пенсії, а частіше двох – місцевої та української – погоджуються працювати в школі, отримуючи дуже скромну заробітну платню.

Читайте також: Письмо из Луганска: деньги не пахнут, или О людях, которых кормит война

Молоду амбітну людину, яка розраховує лише на себе, така зарплатня не влаштує. Тому сучасний шкільний вчитель в "республіці" майже завжди або наближається до пенсійного віку або вже перетнув цю межу.

Ще нюанс – відсутність досвіду. Є, на жаль, такі моменти, коли через брак предметників працюють вчителі не того профілю. Або відсутній вчитель другої іноземної мови, тоді як спочатку обіцяли, що іноземних мов буде дві.

І ще момент – школа сьогодні набагато більше потребує учня, ніж учень школи. Батьки добре розуміють, що до школи їхніх дітей все одно візьмуть, в учнях навчальні заклади зацікавлені, а ось школа, яка не набрала учнів, матиме серйозні проблеми.

І починається дуже своєрідна гра, коли школі потрібно тримати марку, підтримуючи довоєнну репутацію рейтингового навчального закладу.

І ніхто не зізнається в тому, що йде боротьба за кожну дитину свого району, коли вчителі ще за півтора року до прийому першокласників починають агітувати, переконуючи, що саме їхня школа – найкраща. І заздалегідь домовляються взяти дитину саме в свій клас, отримуючи усну згоду батьків, наголошуючи, що майже всі діти з цієї вулиці ходять до їхньої школи.

Якщо розділити всі школи "столиці" за доволі примітивною шкалою, якою найчастіше і користуються батьки, то умовно вийде так: школи недалеко від дому без претензій до рівня знань, посередні школи, школи з нахилом до танців або спорту та елітні школи.

Елітні школи

Останні навчальні заклади напрацьовували свій рейтинг роками. Тому для амбітних батьків номер школи говорить дуже багато.

Двадцята – школа в самому центрі. Там, де раніше давали квартири партійним працівникам, директорам підприємств і високопосадовцям. Житло там і зараз недешеве – центр. Якщо хтось мешкає в цьому районі, ця школа ідеально підходить дітям географічно – близько.

Проте, хоч як це не дивно, саме пишність цієї елітної школи багато хто і не витримує. Вчитися там дуже дорого.

Це "дорого" передбачає і щомісячні внески в фонд школи і класу, і непряму вимогу до зовнішнього вигляду дитини. Просто з першого класу батьки стикаються з тим, що затишок і вишуканість школи підтримується коштом батьківської кишені.

Знайомі, які записали дитину до цієї школи, вже на перших батьківських зборах здали близько двох тисяч рублів – на нову дошку в класі й канцтовари.

Це вже не той примітивний варіант, коли батьки могли принести свої домашні штори, які цілком би пристойно виглядали на вікнах класу, ні! Зараз вчитель просить придбати тільки рулонні штори певного кольору – під новий ремонт.

Не зрозуміло, за що платили попередні покоління батьків, – клас потребує практично всього: парт, телевізора, дошки.

Після батьківських зборів складається враження, що, як і лікарня, школа надає лише фахівця, а все інше, включно з меблями, купують батьки, якщо планують навчати в цій школі свою дитину.

Батьківським коштом заправляються принтери, купуються витратні матеріали, клас отримує великий телевізор, без якого зараз, виявляється, дитину ніяк не вивчити.

Тридцята школа – лінгвістична. Там навчаються ті, хто планує вільно володіти англійською, маючи знання ще однієї іноземної мови.

Читайте також: "Натворили делов, жили ведь нормально": записки из оккупированного Луганска

Це одна з найдорожчих шкіл у місті, хоча навчання в "республіці" офіційно безкоштовне. Навіть підготовка в ній до першого класу була платною – це нібито пов'язано з тим, що занять було трохи більше, ніж в інших школах, за це батьки і заплатили по 1500 рублів.

У цій школі на перших батьківських зборах батькам оголосили, що для першого класу їм потрібно придбати ... килим і штори. Батьки покірно здали стартові гроші.

Як не дивно, при всіх цих показових арештах за корупцію і хабарництво, саме в сфері освіти дуже поширені подарунки і гроші за місце для дитини в цій школі і в обраному класі. Так складалося роками.

Якщо до звичайної школи дитину візьмуть з радістю, то в таких навчальних закладах дефіцит місць. І в двадцятій, і в тридцятій школах по 35 учнів у перших класах. Можна було б зменшити кількість учнів, сформувавши новий клас, але для цього доведеться шукати нового вчителя.

У так званих елітних навчальних закладах, батьки, як і раніше, купують вчителям букети за кілька тисяч рублів, вітають з усіма святами і прагнуть "завести" з ними дружбу – з користю для дитини та її успішності.

У звичайному навчальному закладі про нові штори або килими, звісно, мова не йде, там батьки писатимуть листи до "міністерства" і скаржитимуться на корупцію.

Та й навчаються у таких школах діти переважно робітничо-селянського класу, які живуть з дідусем-бабусею. Тому що батьки останні п'ять років живуть в Росії, заробляючи там на світле майбутнє дитини тут.

Так, ні приватних шкіл, ні шкіл з якоюсь особливою системою навчання типу вальдорфської в Луганську після війни немає. Вся середня освіта в "республіці" – безкоштовна, а батьки умовно ділять її на дорогу і дешеву залежно від обраного навчального закладу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Яна ВІКТОРОВА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини