Квіти та дитячі іграшки біля посольства Нідерландів в Україні в пам’ять про загиблих людей, які летіли в "Боїнгу" рейсу MH17. Київ, 21 липня 2014 року. Літак був збитий російською установкою "Бук", у результаті чого загинуло 298 людей, 80 дітей зокрема

Коли тільки почали приходити перші повідомлення про можливий обмін полоненими між Росією та Україною, пише Віталій Портников для "Радіо Свобода" захотілося зрозуміти, які в цьому резони для Володимира Путіна, до якої пастки цього разу російський президент намагається заманити Володимира Зеленського й усю Україну?

Можливо, Путінові дійсно важливо пришвидшити скасування санкцій, своє повернення до "Групи семи", поліпшення відносин із Києвом? Може, він дійсно не хоче витрачати кошти на Донбас? Або вирішив опосередковано визнати вердикт Міжнародного трибуналу ООН із морського права, який вимагає від Москви звільнення українських моряків?

На кожне із цих питань я не міг знайти позитивної відповіді. Про повернення Путіна до "Групи семи" деякі лідери Заходу кажуть, коли й не очікують поступок із його боку. У поліпшенні відносин із Україною російський президент явно не зацікавлений. Свою байдужість до міжнародного права він уже продемонстрував – і не раз.

Читайте також: Нормандська зустріч може мати катастрофічні наслідки – Портников

Ситуація стала очевиднішою, коли в історії з обміном спливло прізвище Володимира Цемаха, одного з важливих підозрюваних у справі про розслідування знищення малайзійського "Боїнга".

Голова міжнародної Спільної слідчої групи Фред Вестербеке під час виступу. А на столі частини ракети російської установки "Бук", яка знищила "Боїнг" на Донбасі влітку 2014 року. Нідерланди, 24 травня 2018-го

"Боїнг" – це те, чого в Кремлі дійсно бояться. Доказовий вердикт міжнародного суду може перетворити багатьох російських керівників на справжніх воєнних злочинців. І не виключено, що це будуть не тільки найближчі соратники Путіна, але й сам президент Росії. Однак безпосередніх свідків й учасників знищення літака не так і багато. Той же Цемах з’явився в Києві в результаті запаморочливої спецоперації українських спецслужб.

Бойовик російських гібридних сил тримає іграшку, виявлену на місці падіння уламків "Боїнга", збитого російською установкою "Бук", у результаті чого загинуло 298 людей, в тому числі 80 дітей. Донеччина, неподалік села Грабове, 19 липня 2014 року

Путін використав бажання Зеленського

Однак російські спецслужби у відповідь провели свою спецоперацію на найвищому рівні, із безпосередньою участю російського "чекіста номер один" – Володимира Путіна. Путін використав бажання президента України Володимира Зеленського домогтися звільнення українських заручників і бажання президента Франції Емманюеля Макрона сприяти вирішенню конфлікту на Донбасі. Під час телефонних перемовин із Зеленським він погодився почати процес обміну полонених. А під час зустрічі з Макроном на півдні Франції продемонстрував готовність до компромісів для вирішення проблем із Заходом і конфлікту на Донбасі.

Читайте також: Трампів ультиматум: Зеленський зіткнувся із першим серйозним викликом

Але у вирішальний момент він дістав із рукава свою краплену карту. Якщо не буде Цемаха – нічого не відбудеться. І це при тому, що очікування в Україні досягли найвищого градуса, а Макрон і канцлерка Німеччини Анґела Меркель почали підготовку до саміту "нормандської четвірки". Тепер Путін виграє в усякому разі. Звільнять Цемаха – прекрасно, цінний свідок буде в його руках, а між Україною і Заходом з’явиться тінь серйозної недовіри. Не кажучи вже про те, яка недовіра до президента Зеленського виникне серед офіцерів українських спецслужб, які пишаються, можливо, своєю найвдалішою спецоперацією в історії.

Не звільнять – що ж, тоді президент України продемонструє, що обдурив суспільні очікування. Та чи коштує якийсь там Цемах Сенцова, Балуха, моряків? Адже Путіна все одно ніхто ніколи не судитиме в Гаазі. Який сенс відмовлятися від обміну? Путіна це теж влаштовує, йому потрібен слабкий Зеленський.

Путінові вигідно, аби брудну роботу за нього зробили самі українці

Я не беруся стверджувати, що ніяких важелів впливу на російського президента немає. Але якщо він піде на обмін без Цемаха – це означає, що йому потрібен був хтось іще. Путін нічого не робить просто так.

Для того, щоб не бути обдуреним, слід чітко зрозуміти основні цілі Путіна на українському напрямку. Йому не потрібно ніякого поліпшення відносин із Україною – тим паче, коли головний приз – це нормалізація контактів із Заходом. Для російського президента важливо уникнути відповідальності за "Боїнг", домогтися світового визнання анексії Криму й повернути Україну до російської сфери впливу – можливо, навіть шляхом нового великого конфлікту й демонтажу української державності. Але, звичайно, Путінові було б вигідно, щоб усю брудну роботу за нього зробили самі українці.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube